Льюїс Керрол (справжнє ім’я Чарльз Лютвидж Доджсон) народився в сім’ї сільського священика в селі Дерсбері, графство Чешир. Він був найстаршим хлопчиком в сім’ї, яка налічувала дванадцять дітей: семеро дівчат і четверо хлопців. Коли Чарльзу виповнилося 11 років, вся родина переїхала в просторий дім парафіяльного священика в Крофт-на-Тіз в північному Йоркширі, де вони жили наступні 25 років. Юний Доджсон мав не за роками розвинутий інтелект, був лівшею, за неперевіреними даними, йому забороняли писати лівою рукою, чим травмували психіку, що ймовірно призвело до заїкання. Заїкуватість впливала на соціальні стосунки Доджсона протягом життя. Освіту він почав в домашніх умовах, а в дванадцяти років вступив до приватної школи біля Річмонду. В 1845 році Чарльз переходить до Рагбі-Скул. Він залишив Рагбі наприкінці 1849 року. На початку 1851 року переїхав до Оксфорда, де вступив до Крайст-Черч, один з найбільш аристократичних коледжів при Оксфордському університеті. Отримавши першість в публічному екзамені на ступінь бакалавра в 1852 році, він незабаром був номінований на студентську стипендію старим другом його батька каноніком Едвардом П’юзі. Однією з вимог до роботи Льюїса Керрола була безшлюбність (целібат). Вчився не дуже добре, але завдяки видатним математичним здібностям після отримання ступеня бакалавра виграв конкурс на читання математичних лекцій в Крайст-Черч. Він читав ці лекції протягом наступних 26 років, вони давали непоганий заробіток, хоча і були йому нудні. Письменницьку кар’єру почав під час навчання в коледжі. Писав вірші і короткі оповідання, відсилаючи їх у різні журнали під псевдонімом Льюїс Керрол. З 1854 року його роботи стали з’являтися в серйозних англійських виданнях: The Comic Times, The Train. Його псевдонім теж містить певну загадку. Своє справжнє ім’я Чарльз Лутвідж письменник переклав латиною, а потім отримане ім’я Carolus Ludovicus знову переклав англійською й переставив слова місцями. Так з’явився його псевдонім Lewis Carroll. Діти цікавили Доджсона з юних років; ще хлопчиком він придумував ігри, складав розповіді та віршики і малював картинки для молодших братів і сестер. Прототипом Аліси з найвідомішої книги Керрола стала дочка декана коледжу, в якому працював письменник, – Еліс Лідделл. Керрол дружив з нею – багато років, і в тому числі після того, як вона успішно вийшла заміж. Він зробив багато чудових фотографій маленької і великої Аліси Ліддел. У 1864 році Керрол написав знаменитий твір «Аліса в Країні Чудес». Книга вважається одним з кращих зразків літератури в жанрі абсурду; в ній використовуються численні математичні, лінгвістичні та філософські жарти і алюзії. Казка Керрола багато в чому побудована на англійських гостротах і каламбурах, фольклорі, лінгвістичних і філологічних тонкощах. Хід оповідання і його структура зробили сильний вплив на мистецтво, особливо на жанр фентезі. У 1871 році була написана книга «Аліса в Задзеркаллі. Серед видавців одними з найбільш популярних залишаються ілюстрації Джона Теннієла. Керрол хотів особисто проілюструвати книгу, але техніка його малюнка перебувала на аматорському рівні. Існує велика кількість перекладів казки на різні мови світу. Льюїс Керрол публікував також багато наукових праць з математики під власним ім’ям. Доджсон видав близько десятка книг з математики та логіки, залишивши в науці свій слід. В своїх математичних, логічних і лінгвістичних студіях професор Доджсон передбачив пізніші відкриття в математиці і логіці: зокрема, «теорію ігор» і діалектичну логіку сучасних наукових досліджень. Одним з захоплень Керрола була фотографія. Він став першим з портретистів, хто привніс в фотографію природність і невимушеність. У наші дні він визнаний одним з кращих фотографів вікторіанської епохи. Керрол працював цілими днями, не відриваючись навіть на нормальну їжу і часто просиджуючи довгі безсонні ночі за своїми дослідженнями. Метою його роботи було довести свій розум до досконалості. Він болісно усвідомлював себе замкненим у клітку власного розуму. Володіючи блискучим інтелектом, професійний математик і здатний лінгвіст, Керрол намагався саме за допомогою цих інструментів знайти вихід, ті самі заборонені двері в чудовий сад, які привели б його до свободи. Оточуючі вважали Доджона-Керрола людиною з дивацтвами, а він знав, наскільки божевільні і химерні всі інші – люди. Розмірковуючи про світ дітей і дорослих, про поняття «правильне» та «неправильне», свободу й обов’язок, письменник Льюїс Керрол створив казковий світ, де не було ніяких обмежень для вільного польоту фантазії. Помер 14 січня 1898 року у Гілфорді, графство Суррей. Похований там же, разом з братом і сестрою на Mount Cemetery.
