Екологічне свято Міжнародний день Чорного моря
щорічно відзначають 31 жовтня в день, коли в 1996 році шість причорноморських
країн - Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, росія і Україна - підписали
Стратегічний план дій з реабілітації і захисту Чорного моря. Цей План був розроблений після проведення
всебічних досліджень морського середовища, які показали, що його життєздатність
істотно погіршилася порівняно з попередніми трьома десятиліттями. Чорне море і його води Керченською протокою
з’єднуються з Азовським морем, а протокою Босфор - з Мармуровим морем, через
протоку Дарданелли - з Егейським і Середземним морями, будучи внутрішнім морем
басейну Атлантичного океану. Його екологія дуже важлива для всього прилеглого
регіону. У море впадають такі великі річки, як Дунай, Дніпро, Дністер і більш
дрібні - Мзимта, Псоу, Бзибь, Ріоні, Кодор, Інгурі, Чорох, Кизилирмак,
Єшільирмак, Сакар’я, Південний Буг, Камчия, Велека. Щорічний річковий стік в
Чорне море орієнтовно становить близько 310 кубічних кілометрів, причому 80%
цих вод виноситься на північно-західну шельфову частину, переважно Дунаєм та
Дніпром. У морі мешкає більше 2,5 тис. видів тварин і риб. Рослинний світ моря
представлений більш ніж 270 видами багатоклітинних зелених, червоних і бурих
донних водоростей, фітопланктон включає не менше 600 видів. Шкода під час війни для Чорного моря
величезна. Науковці наразі не мають повноцінного доступу до багатьох територій.
Ці українські землі ще під обстрілами, окуповані чи заміновані, а рух
акваторією Чорного моря неможливий. Однак завдяки супутниковим знімкам
дослідники моніторять стан моря та фіксують екозлочини росіян. По-перше, у води потрапляє ракетне паливо й
мастило — так у морі опиняються хімічні та радіаційні забрудники. По-друге, через бойові дії стаються пожежі на
Кінбурнській косі (піщаній косі, що розділяє Чорне море та Дніпровсько-Бузький
лиман, належить до Чорноморського біосферного заповідника — прим. ред.).
Продукти горіння надходять у води й забруднюють їх. По-третє, у південних регіонах, за попередньою
оцінкою, окупанти пошкодили до 90% очисної інфраструктури на річках. Тому дуже
багато стоків надходили неочищеними в річки, а з ними — у Чорне море. Війна загалом згубно впливає на екологію, але
найбільших втрат зазнає саме біорізноманіття. Щонайперше в зоні ризику — риба
та морські ссавці, яких і до цього було небагато. Цьогоріч аномально багато дельфінів
викидаються на чорноморське узбережжя. Є свідчення, що їх смерть пов’язана з
воєнними діями. Ще один приклад — масова загибель риби через
руйнування Каховської ГЕС (росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС 6 червня
2023 року, спричинивши масштабне гуманітарне та екологічне лихо — прим. ред.).
На Херсонщині були й інші ендемічні види — ті, які мешкають тільки на цій
території. Серед них — комахи, як-от бабки, та гризуни. На жаль, їхні популяції
постраждали, багато з цих тварин загинули. З понизь Дніпра в районі Тузлівських
лиманів вимило тритонів, це теж ендемічний вид. Для когось, може, тритон або
бабка — це дрібні втрати, але для екосистеми кожна тваринка відіграє дуже-дуже
важливу роль. Щоб відновити Чорне море після перемоги
передусім маємо розмінувати акваторії, провести науковий моніторинг, на основі
цих даних визначити пріоритети у
відновленні Чорного моря, на основі цих даних розробити законодавчі зміни. Дуже
важливо, щоб регіон розвивався за принципом блакитної економіки. Тобто потрібно
провадити бізнес у гармонії з довкіллям, влаштовувати проєкти в колабораціях
між бізнесом, науковцями та громадськими організаціями. І насамкінець, коли Причорномор’я стане
абсолютно безпечним, кожен і кожна з українців зможе долучитися до наукових
проєктів з відновлення місцевої природи. Нам врешті доведеться зменшити свій
тиск на Чорне море. Природа здатна до самовідновлення, коли людина їй не
заважає.
