Щороку восени відзначають День української
писемності та мови — у пам'ять про святого Нестора Літописця. Свято
започаткували 6 листопада 1997 року. Тодішній президент України Леонід Кучма
підтримав ініціативу громадських організацій та видав указ № 1241/97 "Про
День української писемності та мови". До 2023 року його відзначали 9
листопада — у день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця — за
юліанським календарем, за яким церква жила донедавна. В Україні, зокрема в
культурних закладах, бібліотеках, в школах та вишах цього дня проводять серії
заходів. Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною,
про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й
загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном. Вважається, що
саме Нестор (1056–1114) — монах Києво-Печерської лаври є автором першої
писемної історії українських земель — "Повісті врем'яних літ". ЇЇ
створили в XI — на початку XII століття Нестор та інші літописці. Вона
починається з порушення проблеми "Звідки пішла Руська земля і хто в ній
найперший почав правити". Пам'ятка не збереглася до нашого часу, але існує
в Лаврентіївському (1377) та Іпатіївському (Іпатському, друге десятиліття XV
століття) списках — коли пам'ятку переписали, на той час це було своєрідне
"перевидання" рукописних творів. Писемність слов'янам створили Кирило
та Мефодій. До нас не дійшли писемні пам'ятки періоду безпосередньої діяльності
Кирила і Мефодія — другої половини IX століття. У ту епоху князь Ростислав, що
очолював Великоморавське князівство (середнє Подунав'я), звернувся до
імператора Візантії Михаїла з проханням прислати вчителів, які знають
слов'янську мову, щоб його народові переклали Святе Письмо. Візантії було важливо
поширити на Захід свій вплив. У 863 році за дорученням імператора брати Кирило
і Мефодій вирушили до Моравії. Вони добре знали мову слов'ян. На основі
грецького алфавіту, враховуючи фонетичний лад слов'янської мови, Кирило спершу
створив глаголицю, а кирилицю розробили вже його учні — найімовірніше, в
Східній Болгарії. Кирилиця пізніше лягла в основу сучасних східнослов'янських,
болгарського, сербського, македонського алфавітів, а глаголиця поступово вийшла
з ужитку. Тим часом кирилиця поширилася на захід і північний захід, а з XI
століття стала основним алфавітом слов'ян. Найдавнішою з нині відомих датованою
пам'яткою кирилиці є напис 931 у скельному монастирі біля с. Крепча в Болгарії.
Найдавніші пергаменні кириличні рукописи: Савина книга (Савине Євангеліє) кін.
X — поч. XI ст., Супрасльський збірник XI ст. та Енинський апостол XI ст.
Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове
Євангеліє 1056–57 років створення. Остромирове Євангеліє писав киянин дяк
Григорій на замовлення Остромира — з київського боярського роду. Книга
вважається пам'яткою української мови, засвідчує її риси. Кирилиця міняла свій
вигляд впродовж історії. З XIV століття поширився півустав. Це було зумовлено
прискоренням писання, адже потреба в книжках збільшувалася. Півуставне письмо
лягло в основу кириличних друкарських шрифтів. А ще потрібно було швидко писати
документи, ділові папери — так наприкінці XIV століття виник скоропис. Зі
скоропису розвинувся курсив — сучасне ручне письмо, де всі букви пов'язані лініями.
В XIV столітті з'явилася й орнаментальна в'язь у заголовках. Найдавніша відома
друкована книжка українця — трактат Юрія Дрогобича (1483). Перші книги
кириличним шрифтом надрукував Швайпольт Фіоль у Кракові (дві з них датовані
1491 роком). Імовірно, замовниками Фіоля були українські культурні діячі. Книги
для Білорусі й України видавав білоруський першодрукар Франциск Скорина у Празі
(Біблія, 1517–1519) і Вільнюсі (молитовник "Мала подорожна книжка"
1522, Апостол 1525). Нарешті, Іван Федоров, який до того працював у Москві,
видав у Львові перші друковані книжки: "Апостол" (1574) та
"Буквар". Потім же князь Василь-Костянтин Острозький заснував
Острозьку друкарню, в якій Федоров продовжував друкувати книжки для освіти. У
2023 році День української писемності відзначають 27 жовтня з огляду на перехід
Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на
новоюліанський стиль календаря. ПЦУ перейшла на новоюліанський календар із 1
вересня. За традицією в це свято щороку пишуть Радіодиктант національної
єдності.
