Григорій Федорович Квітка народився 29 листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова. Звідси його літературний псевдонім - Основ'яненко. Квітка увійшов в історію української літератури як зачинатель і перший класик художньої прози. Був представником дворянського роду козачого старшинського походження. Герб Квітки з'являється в XVII столітті спершу на Полтавщині, де один із Квіток був Гадяцьким полковником, а потім переселилися в Слобідську Україну, були пов’язані із заснуванням міста Харкова, увійшли у дворянську еліту місцевого значення. З дитинства Квітка був хворим і кволим. Не здобув широкої освіти в учбових закладах, навчався лише вдома та в школі при монастирі. Григорій мав музичний хист: грав на флейті та фортепіано. 3 1793 до 1797 року Г. Квітка перебував на військовій службі, а з 1804 по 1805 упродовж кількох місяців - послушником у монастирі. Йти у ченці Григорія Федоровича вмовив Г. Сковорода, який був добре знайомий з родиною Квіток. Залишивши монастир, він знову повернувся на військову службу, але вже через рік вийшов у відставку.