Володимир Савович Лис народився 26 жовтня
1950 року поблизу села Згорани, Любомльський район, Волинська область. 1977
року закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені
Івана Франка. Служив у війську, працював журналістом у районних газетах Волині,
Хмельниччини, Херсонщини, Рівненщини, у волинській молодіжній газеті, завідував
літературною частиною Рівненського музично-драматичного театру. Сьогодні він
працює як редактор відділу державного будівництва незалежної громадсько-політичної
газети «Волинь». Також Володимир Лис – член Національної спілки письменників
України та Асоціації українських письменників. Володимир Лис у літературі
дебютував як драматург, п'ять його п'єс було поставлено в різних театрах
України, на українському радіо. Як прозаїк заявив про себе 1985 року. Довгий
час був поза письменницькими організаціями. Сам він про процес своєї роботи
говорить: «Я ніколи не сідаю писати твір, не склавши своєрідного плану -
конспекту. Потім за цим планом пишу. Але дуже часто буває, що по ходу дія
завертає в абсолютно неочікуваний бік. Тоді я йду вслід за своєю інтуїцією». Це
характеризує його як свідомого та серйозного автора, саме тому твори Володимира
Лиса вигравали також конкурси радіоп’єс, а самого автора у 2010 році було визнано
«Митцем року».. Літературною премією відзначена повість «Там за порогом»
(1989). Століття Якова – це історія поліського селянина в круговороті 20
століття. Роман увійшов у п'ятірку фіналістів Книги року Бі-Бі-Сі 2010 та набув
ще більшої популярності після екранізації 2016, за рік його тиражі досягли 60
тисяч. Роман здобув перемогу у національному конкурсі «Коронація слова» у
статусі «Найкращий роман десятиліття». Ця історія проста і задушевна, вона
зрозуміла для читачів будь-якого віку: в ній такі поняття як кохання, совість,
доброта, співучасть, зрада, кара. Окрім того, твір містить надзвичайно виразний
місцевий колорит. У двох сотнях сторінок — сто років української історії та сто
років життя окремої людини з непростою долею. У якій — трагедії і щастя, надія
і зневіра, любов і ненависть, війна і мир. В кінці липня 2014 року під час
заходу «Згоранська ватра» прихильники Росії, що відпочивали на Шацьких озерах,
розмовляли про учасників національно-патріотичного табору, виражаючи відверту
неповагу: «А потом их повели на обед. Наверное, человечиной кормили. Они же там
ничего другого не едят» — про учасників «Згоранської ватри», яка відбувалася
26-27 липня. Володимир Лис відреагував на грубу репліку, зробивши
відпочивальникам зауваження, у відповідь отримав удар кастетом та інші фізичні
ушкодження. Відзнаки Володимира Лиса:
Перша Премія на республіканському конкурсі
творів про молодь (за повість "Там, за порогом");
Лавреат міжнародного літературного
конкурсу "Коронація слова" (2000, 2001, 2003);
Людина року Волинського краю у номінації
"Професіонал року" (2004);
Лавреат Першої Премії І-го Всеукраїнського
конкурсу оригінальної радіоп'єси "Відродимо забутий жанр" (2007 року)
за п'єсу "Полювання на брата";
Лавреат літературно-мистецької премії
імені Агатангела Кримського (2007);
Володар Гран-прі Всеукраїнського конкурсу
"Коронація слова" за роман "Острів Сильвестра" (2008);
Кавалер ордена "За заслуги" ІІІ
ступеня (2009);
Володар Гранд-коронації Всеукраїнського
конкурсу "Коронація слова" за роман "Століття Якова" (2010);
Визнано "Митцем року" на
"Людина року Волинського краю-2010";
У 2012 році увійшов у ТОП-100 впливових
людей Волині .