11 серпня 1951 року у місті Сталіно (тепер - Донецьк) народився Володимир Георгійович Діброва - письменник, драматург, перекладач, есеїст. Навчався у Київському університеті імені Тараса Шевченка, на факультеті романо-германської філології, відділ перекладачів (1968-1973). У 1985-1988 — аспірант Інституту літератури ім. Т. Шевченка АНУ. Тема кандидатської дисертації: "Творчість Фленн О'Брайен і традиції народної культури" (захищена в 1988). Творчі спроби заявити про себе в літературі зробив ще студентом. Діброва – представник «андеґраундної альтернативи» 1970 – 1980-х років, що творилася паралельно до радянського офіціозу – у самвидаві. Дебютувавши наприкінці «перестройки» двома книжками в офіційному друці («Тексти з назвами і без назв», 1990; «Пісні Бітлз», 1991), він одразу став одним із найпопулярніших українських прозаїків, перекладеним у Німеччині, Польщі, Угорщині, Шотландії, США, Канаді. У 1996 році в американському видавництві «Northwestern University Press» з’явився однотомник його вибраної прози «Peltse and Pentameron». В Україні тим часом його твори друкувалися в періодиці – найбільшого розголосу набули романи «Пентамерон» (1994), «Бурдик» (1997), повість «День народження» (1997), п’єси «Короткий курс» та «Двадцять такий-то з’їзд нашої партії (стенографічний звіт-опера)». У 1994 році вимушений був виїхати до США через важку хворобу доньки. Нині працює в Українському науковому інституті Гарвардського університету, але продовжує писати для українського читача і видаватися в Україні: роман «Андріївський узвіз» (2007), збірка з чотирьох трагікомічних п’єс “Чотири, три, два, один” (2016), книжки «Нове, сиве, різне» (2018) та «Куліш. П’єса на дві дії».
