8 травня Україна та весь
цивілізований світ відзначають День пам’яті та примирення, присвячений загиблим
у Другій світовій війні 1939-1945 років. Друга світова війна стала
найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Цей день присвячений пам’яті
тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насильством світового
масштабу, людям усіх рас і націй, усім тим, хто вижив, пройшовши через усі кола пекла Другої
світової війни. Тим, хто загинув на її фронтах і тим, хто загинув під
час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у
вихорі воєнного лихоліття. Понад 8 мільйонів українців були вбиті,
закатовані чи померли від голоду. Більше
як 7 мільйонів українців воювали проти нацистів в лавах союзників. Наші
співвітчизники були на передовій від самого початку до остаточної перемоги. 7 травня 1945 року був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини, який
набув чинності 8 травня о 23:01. З цієї
нагоди в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні
святкування. Однак на вимогу Кремля 8 травня 1945 року, о 22:43 за
середньоєвропейським часом (о 00:43 9 травня за московським), у передмісті
німецької столиці Карлсхорсті був підписаний ще один «Акт про беззастережну
капітуляцію Німеччини». По своїй суті він підтвердив аналогічний документ,
підписаний днем раніше у Реймсі, і підтвердив час припинення вогню – 8 травня о
23:01 за середньоєвропейським часом (9 травня о 1:01 за московським). У листопаді 2004 року
рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 8 та 9 травня було проголошено
Днями пам’яті та примирення. В резолюції ООН пропонується державам-членам ООН,
неурядовим організаціям і приватним особам відзначати один чи обидва ці дні – 8
і 9 травня – як День пам’яті усіх жертв Другої світової війни. Асамблея також підкреслила,
що ця історична подія підготувала умови для створення Організації Об’єднаних
Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лихоліття війни, і закликала
держави-члени ООН об’єднати зусилля у боротьбі з новими викликами і загрозами
та зробити все можливе задля урегулювання всіх суперечок мирними засобами
згідно зі Статутом ООН , аби не піддавати подальшій загрозі
міжнародний мир і безпеку. Символом Дня пам’яті та
примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною
алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від
кулі. Протягом багатьох десятиліть
ми сподівались, що війна більше ніколи не прийде на українську землю. Але в
2014 Росія розпочала військову агресію проти України та окупувала частину нашої
території. Починаючи із весни 2021 року, Росія
поступово нарощувала концентрацію військової техніки, озброєнь і військ біля
українського кордону та на території Білорусі. Розвідки США та Великої Британії
попереджали, що президент Росії Володимир Путін має намір розпочати
широкомасштабне вторгнення в Україну та атакувати Київ, щоб змістити законно
обрану владу. 24 лютого на світанку Росія
напала на Україну по всій довжині спільного кордону, від Луганська до
Чернігова, а також із території Білорусі й окупованого Криму. Російська армія обстріляла із
артилерії українські прикордонні застави. Одночасно були завдані удари, зокрема
і з повітря, по понад 40-ка об'єктах військової інфраструктури майже всіх
регіонів країни. Після цього розпочався рух
танкових колон та живої сили загарбників вглиб території України. Путін назвав це
«спецоперацією», а метою оголосив – «демілітаризацію і денацифікацію України». В Україні був оголошений
воєнний стан і загальна мобілізація. «Українці на своїй землі і
нікому її не віддадуть», – заявив президент Володимир Зеленський. Країни Заходу застосовують
все більше економічних санкцій проти Росії та її керівництва, і вимагають
припинити війну проти України. Тривають важкі бої на
підступах до Києва, Харкова, Чернігова, Миколаєва та міст Донбасу. Маріуполь перебуває у
тривалій облозі, у місті гуманітарна катастрофа. Окупанти не дають вивезти
цивільне населення. Російська армія вдається до
бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів житлових кварталів міст,
знищує цивільну інфраструктуру, лікарні, школи, історичні пам'ятки. Україна направила позов проти
Росії в Гаагу. Суд ООН 7 березня відкрив справу. 16 березня Міжнародний суд у
Гаазі ухвалив проміжне рішення – наказав Росії припинити бойові дії в Україні. Кремль
не відреагував. Окреме судове провадження
щодо воєнних злочинів Росії в Україні веде в Гаазі Міжнародний кримінальний суд. В нинішній війні проти російського агресора Україна захищає не тільки себе,
а й усю демократичну Європу, яка постала на руїнах Другої світової та об'єднана
нині головною ідеєю: "Ніколи знову!"
