.jpg)
Щороку 24 травня у всіх слов’янських країнах
відзначають День слов’янської писемності і культури й урочисто прославляють
творців слов’янської писемності святих Кирила і Мефодія, які походили із
знатного і благочестивого роду й проживали в грецькому місті Солуні. Брати були
православними ченцями і слов'янську абетку створили в грецькому монастирі.Учені
вважають, що слов’янська писемність була створена в 9 столітті, приблизно в 863
році. Кирило, який з малих літ мав великий хист і досконало опанував всі науки
свого часу, а також вивчив багато мов, на основі грецької створив слов’янську
абетку. Він істотно змінив грецьку абетку, щоб більш точно передати слов’янську
звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця. У
середньовічній Європі слов’янська мова стала третьою мовою після грецької та
латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. Двадцятирічна
просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення:
вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель,
заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх
слов`янських літератур. Крім
того, брати-греки переклали слов’янською мовою Євангеліє, Апостол і Псалтир. За
внесок святих Кирила і Мефодія в культуру Європи Папа Іван Павло II в 1980 році оголосив їх покровителями Старого континенту. День пам’яті цих святих як День
слов’янської писемності і культури почали святкувати в Болгарії ще в 19
столітті, а потім ця традиція перейшла і в інші країни: Україну, Білорусь, Молдову. Цікаві факти про
слов'янські мови та писемність:
- До слов'янських відносять кілька десятків сучасних мов, на яких говорять близько 440 мільйонів чоловік. Всі слов'янські мови мають приблизно 80% загального лексикону. Імовірно, предком сучасних слов'янських мов є праслов'янська мова, яка існувала приблизно в 2-1 столітті до н.е. Ніяких її письмових пам'яток не виявлено.
- Багато
людей вважають, що найдавнішою літературною пам'яткою, написаною
праслов'янською мовою, є "Веллесова книга". Однак більшість сучасних
вчених впевнені, що це фальсифікація 1950-их років. Не існує ніяких
матеріальних доказів існування такої книги.
- У 9
столітті Кирило і Мефодій розробили писемність старослов'янської мови, яка була
заснована на діалекті жителів сучасних Салонік. Як алфавіт для неї
використовувалися кирилиця і глаголиця. Мова існувала в основному для написання
книг, в побуті ж її не використовували.
- У старослов'янській мові не було теперішнього часу, але було чотири форми
минулого і три майбутнього. Також у ній було 6 відмінків, як у сучасній
українській мові.
- У наш час ентузіасти створили штучну
міжслов'янську мову, яка використовує загальні для більшості слов'янських мов
правила і слова. Її можуть розуміти жителі майже всіх східноєвропейських
країн.
- Більшість
слов'янських мов використовують латинський алфавіт.
- Кирилична
азбука використовується в українській, болгарській, македонській, сербській та
чорногорській мовах.
- Слов'яни
представляли рай як вічно сонячне і тепле місце, куди на зимівлю відлітають
птахи, а також душі померлих. Вони називали це місце добре відомим українцям
словом "вирій".
- Слов’янська абетка складалась з 38 букв, на неї Кирило витратив «три місяці і все життя, бо просвіщати народ без письмен його мови однакове, що намагатися писати на воді!»
Вийшовши із родини слов’янських мов українська стала невід’ємною частиною всесвітнього простору та є однією з наймелодійніших мов. Мова – це наш скарб, який ми наповнюємо і трансформуємо, зберігаючи її самобутність та унікальність. Писемна та усна мова є основою нашою культурного надбання, важливою частиною ідентичності українців, ознакою нашого народу. Вона жива й розвивається протягом тисячоліть, вбираючи в себе слова та фразеологізми всіх етносів, що проживають в Україні. Важливо берегти свою мову та культуру, аби вона не зникла та не розчинилась серед інших. Мова – це ще одна наша зброя у протистоянні ворогу. Україна є невід’ємною частиною європейської родини, бо має одні витоки зі східно – та південоєвропейськими державами, спільну історію, писемність, культуру.
