.jpg)
Законом України від 12 червня 2023 року було встановлено «День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років», який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років. Таким чином Україна доєдналася до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також це нагадаування про те, що війна розпочалася
внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами:
націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими
вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини
та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський
та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних
втрат. Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг тих, хто боровся з
нацизмом і переміг його. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять і жертви
війни: остарбайтери, діти війни, цивільні, які постраждали від бойових дій та
окупації їхніх міст і сіл. Війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої.
Це – долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками. Ціна цього внеску – надзвичайні втрати
впродовж 1939–1945 років серед українців та інших народів, які жили на
території України. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Тому ми добре
знаємо ціну війни. Друга
світова стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і
радянського. Спадкоємицею останнього нині є російська федерація. Вона прагне
привласнити перемогу над нацизмом, щоб маніпулювати й власними громадянами, і
міжнародною спільнотою. Перемога
– результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Так само
неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця для
агресивної політики, кульмінацією якої стало злочинне повномасштабне вторгнення
російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року. В росії
відзначення перемоги над нацизмом поступово перетворювалося на культ, а потім і
взагалі на потворне явище «побєдобєсія», метою якого є пропаганда війни,
вивищення над іншими народами, привласнення собі статусу «головного переможця»,
виправдання агресивної ідеологічної мобілізації громадян, а також плекання
безвідповідального та безпідставного реваншизму. День пам’яті та перемоги символізує
не тріумф переможців над переможеними, а застереження – диктатори завжди
прагнуть задовольнити імперські амбіції збройним шляхом, ультиматумами,
агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має
бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно
захищати його всіма розумними засобами. Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних націй)
– і в складі червоної армії, й армій західних союзників, і підпільних рухів
Опору – та здійснили значний внесок у перемогу над нацизмом. А
українська земля була одним з основних полів битви у цій війні. Ціною перемоги
стали надзвичайні втрати впродовж 1939–1945 років – українців та інших народів,
які проживали на нашій землі. Загинуло понад вісім мільйонів: близько 3
мільйонів воїнів та 5 мільйонів цивільних. На початку Другої світової війни
український народ не мав незалежної держави та був розділений між кількома
країнами. Обидві тоталітарні системи (нацисти й комуністи), що однаково не
рахувалися з ціною людського життя, використовували невирішене «українське
питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету у власних цілях
та геополітичних іграх, а українські землі розглядали виключно як ресурс.
Єдиним українським політичним суб’єктом у роки війни був визвольний рух – люди
й організації, що боролися за незалежність від обох тоталітарних режимів. До
таких організацій, зокрема, зараховують й Українську повстанську армію. Друга світова війна закінчилася зусиллями
дипломатії, але виграна вона була сміливими воїнами та зброєю. Сьогодні, коли росія
без оголошення війни напала на Україну і здійснює огидну, безчесну, засуджену
міжнародною спільнотою незаконну агресію, ми маємо не просто право на
загальнонаціональний збройний спротив, але і на підтримку всього світу.
Українці зі зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на створення нової,
більш справедливої, світової системи безпеки, на побудову більш тривкого миру.
Але умовою для цього є перемога над росією, відновлення територіальної
цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії росіян проти будь-кого
на планеті.
