.jpg)
Ярослав Михайлович Стельмах народився 30 листопада 1949 року в Києві в родині видатного українського письменника Михайла Стельмаха. Він ріс обдарованою дитиною: пробував себе в різних видах спорту, захоплювався музикою, іноземними мовами, багато читав, добре вчився у школі. У 1971 році закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов (зараз це Київський національний лінгвістичний університет). У студентські роки пробував перекладати з англійської твори популярних зарубіжних письменників. Працював у закладах вищої освіти викладачем. У 1974 році 25-річний Ярослав Стельмах захистив дисертацію і став кандидатом наук. 1981 року закінчив Вищі літературні курси Літературного інституту імені Горького в Москві, а потім й аспірантуру. Перша книжка – збірка оповідань для дітей «Манок», вийшла у світ у 1975 році. Через три роки він був прийнятий до Спілки письменників України. Жив і працював у Києві. Ярослав Стельмах відомий насамперед як драматург. Він згадував: «Я почав перекладати, іще навчаючись у Київському інституті іноземних мов. Спершу мене зацікавила книга, яку мені привезли з Канади. Автор її – перший в історії свого народу ескімоський письменник Маркузі. Книжка адресована дітям і цікаво, дохідливо розповідає про суворе, сповнене небезпек і тяжкої праці життя ескімоських племен. Звалася вона «Гарпун мисливця», і працював я над її перекладом з великим задоволенням». На час закінчення інституту Ярослав мав уже декілька друкованих перекладів з англійської мови. Ярослав Стельмах плідно працював у драматургії понад 30 років. Він написав 25 п’єс, що входили до репертуару багатьох театрів колишнього СРСР. Всі вони також були опубліковані в журналі «Театр» – і це при тому, що в цьому журналі практично нікого із сучасних драматургів не друкували. За творами Ярослава Михайловича відбулося більше 100 вистав – вони були зіграні близько 3000 разів, їх подивилося понад мільйон глядачів. П’єси «Привіт, синичко!» та «Запитай колись у трав» були перекладені багатьма мовами і входили до репертуару сорока театрів світу. Сам Ярослав Стельмах переклав українською мовою майже 50 п’єс популярних іноземних авторів. Написав кіносценарії «Циганка Аза» (1987), «Провінціалки» (1990), сценарій п’ятого фільму – «Кішечка» до серіалу «Острів любові» (1995). Повісті та оповідання для дітей: «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера» (твір входить у програму з української літератури для 6 класу середньої школи), «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет», «Нахаба», «Санько-брехун» та інші відзначаються захоплюючим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями юних героїв. Письменник прагнув допомогти юним читачам розібратись у складному світі, повірити в лицарські закони добра, справедливості, надійності в дружбі, переконатись у власній силі. Друзі та знайомі Ярослава Стельмаха одностайно відмічали його вражаючу працелюбність, порядність, доброзичливий, комунікабельний характер і скромність. У 1999 році він був визнаний кращим драматургом року, і йому було присвоєне звання заслуженого діяча мистецтва України. У 2001 році він став лауреатом найвищої літературної премії, якої удостоюються дитячі письменники України – премії імені Лесі Українки – за книжку повістей і оповідань для дітей «Голодний, злий і дуже небезпечний». Загинув 4 серпня 2001 року в автомобільній катастрофі. Похований на Байковому кладовищі поруч з батьком – Михайлом Стельмахом. 20 листопада 2011 року в Києві на будинку № 8 на Печерському узвозі, де з 1981 по 2001 рік жив і працював Ярослав Стельмах, було встановлено бронзову меморіальну дошку.
