Письменник зі світлою інтуїцією природи

 

14 січня - день народження Євгена Гуцала (1937-1995) - видатного українського прозаїка і поета, шістдесятника, журналіста, кіносценариста, новеліста, автора понад 100 книжок, лавреата Шевченківської премії, премії імені Івана Огієнка, Міжнародної премії фундації Антоновичів. Його творчий доробок  надзвичайно великий: оповідання, повісті, романи, новели, збірки віршів і твори для дітей. "Ще понад 25 років тому у своїх публіцистичних статтях Євген Гуцало передбачив російську експансію, ґрунтуючись на свідченнях самих російських воєначальників, істориків, письменників - апологетів "Третього Риму". Але книжку прочитали лише одиниці, і більшість просто не повірила у те, що таке може здійснитися насправді"- письменниця Леся Воронина, дружина Євгена Гуцала. Його "Ментальність орди" побачила світ у 1996 р. До книжки увійшов цикл його публіцистичних статей, що друкувалися впродовж 1993-1995 рр. у газеті "Літературна Україна", на теми російської експансіоністської політики, минулого і сучасного України. Він сам пояснив, чому не міг не написати цієї книжки: "Але ж гріх було не задуматися над співжиттям російського та українського народів на українській таки землі, гріх було не задуматися над російською ментальністю… Силою агресії, силою зброї, силою патологічної брутальності і патологічного розбою нам постійно нав’язували культ російського народу. Зрештою, ота війна у Чечні, яку бачимо сьогодні. Така сама чеченська війна велася на Україні завжди… І хіба Україну не закладено в цю страхітливу цивілізацію постійного пограбування, мародерства і геноциду?.. І чи може тут наша література грати пасивну роль?"- Євген Гуцало написав це майже 30 років тому.  Після публікації цих статей в "Літературній Україні" йому надходили погрози. Рідні і друзі письменника вважають, що його несподівана смерть могла бути невипадковою. "Взаємини російського і українського народів письменник розглядає в контексті протиставлення двох типів цивілізацій - осілого, землеробського з одного боку і кочівного, загарбницького з другого... Поширившись на величезному просторі, не закорінений в питомий ґрунт, призвичаєний до грабіжництва, існування коштом чужої праці, народ-завойовник руйнує усталений, органічно вписаний в довкілля господарський лад поневолених народів, їх звичаї, культуру, ідентичність" - Лариса Масенко про "Ментальність орди". Народився майбутній письменник в селі Старий Животів на Вінниччині в родині вчителів. Мама викладала хімію і біологію, а тато - українську мову і літературу. Змалку Євген захоплювався читанням. "Ковтав" книжки спершу з домашньої бібліотеки, а потім звідусіль, де міг знайти. Поступово любов до читання переросла в захоплення віршуванням. Після школи Євген Гуцало вступав на факультет журналістики Київського університету ім. Т.Шевченка, але, склавши іспити на "відмінно", лише один - з "четвіркою", студентом чомусь не став. У наступному році вступив до Ніжинського педагогічного інституту ім.М.Гоголя. У студентські роки Євген Гуцало писав вірші і прозу, вступив до літературної студії. Після закінчення навчання працював в редакціях газет Вінниччини, Львівщини, Чернігівщини. Дописував публіцистичні твори, оповідання і новели. Злет творчості Євгена Гуцала припав на період "хрущовської відлиги". Активно друкувати свої твори він почав у 1960 р. Перші його публікації не залишилися поза увагою старших колег - Миколи Бажана, Михайла Стельмаха та інших. У 1961 р. Павло Загребельний запросив Євгена Гуцала працювати в редакції газети "Літературна Україна". Наступного року вийшла друком перша збірка оповідань Євгена Гуцала - "Люди серед людей". З середини 1960-х років Євген Гуцало писав новели, повісті, романи, твори для дітей. Кожен його  твір - магія над душею окремого читача. Він став відомим письменником, одним з найталановитіших українських письменників ХХ століття. Значну частку творчого доробку письменника становлять твори для дітей.  Від початку своєї творчості Євген Гуцало писав про дітей, про світ дитинства. У багатьох оповіданнях розповідав про своє дитинство. Найкращі новели, оповідання, повісті і романи письменника стали шедеврами сучасної української літератури, їх вивчають у школі, за ними пишуть дисертації і наукові дослідження.  За повістю "Мертва зона" та оповіданнями Євгена Гуцала у 1987 р. режисер Юрій Іллєнко створив фільм "Солом’яні дзвони". Інтерес до творчості письменника не згасає і дотепер.