понеділок, 31 травня 2021 р.

Український казкар - дід Панас

10 червня відзначається 110 років від дня народження Петра Весклярова – актора театру й кіно, телеведучого "Вечірньої казки", якого діти називали Дідусь Панас. Народився Петро Юхимович 10 червня 1911 року на Черкащині в містечку Тальне. Захоплення театром розпочалося у Весклярова з Тальнівського драматичного гуртка. Там його й помітили артисти Черкаського театру, які приїжджали до Тального виступати. Так він був запрошений до Черкас. З 1932-го по 1941-й рік працював актором Черкаського робітничо-селянського театру. У 1941-му Петра мобілізували і він потрапив на Південно-Західний фронт. Потім – бої, оточення та фільтраційний табір. Згодом йому вдалося втекти і дістатися до окупованого гітлерівцями Києва. Тут він влаштувався на роботу на залізниці. Навіть у такий непевний час не міг обійтися без творчості - організував театральний гурток. Коли повернулась червона армія і встановилась радянська влада, Весклярова відправили до Луцька – працювати у Волинському українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка. Там він грав до 1959 року. Волинянам запам'яталось чимало його ролей: Микола Задорожний з "Украденого щастя", Командор з "Камінного господаря", Городничий з "Ревізора", Монтанеллі з "Овода". Талановитого актора почали запрошувати і на зйомки у кінофільмах, що було однією з причин переїзду до столиці. Його творчий кінематографічний доробок нараховує понад двадцять фільмів: "Олекса Довбуш", "Іванна", "Лісова пісня", "Гадюка", "Циган", "Вій", "Серце Бонівура". Остання його стрічка "Забудьте слово смерть" датована 1979 роком. Тоді Петро Вескляров вже виступав у ролі Діда Панаса на телебаченні. А як він туди потрапив? На українському радіо ще в 1950-х роках читав дітям казки на ніч такий собі дід Панас. Ім'я того першого актора, з'ясувати не вдалося, але відомо, що він мав вже поважний вік, тож йому підшукували заміну. Знайшли її в особі Петра Юхимовича. Він продовжив заколисувати малечу під уже відомим псевдонімом Дід Панас: спочатку – на підміні, а з 1962 року повністю замінив свого попередника. Наприкінці шістдесятих Дід Панас з’явився і на телебаченні. Cорочка-вишиванка та україномовні казки, тексти яких Вескляров часто писав сам, нерідко потрапляли "під роздачу" в часи боротьби з націоналізмом. Актор пишався своїм козацьким, українським корінням. Коли діти на вулицях питали його: «Дідусю, а Ви козак?» - він ствердно відповідав: «Так, дитинко - я, мій дід, і всі ми - козаки, походимо з Коліївщини». У сімдесяті роки навіть було кілька спроб закрити програму або замінити Діда Панаса кимось іншим. Проте обурені глядачі завалювали редакцію листами і вимагали повернути улюбленого казкаря на екран. У 1988 році Діда Панаса з ефірів таки прибрали. Петро Юхимович вийшов на пенсію і ще якийсь час їздив виступати - зустрічався із глядачами у сільських та містечкових клубах. Помер Петро Вескляров 5 січня 1994 року, похований у Києві на Байковому цвинтарі.