Загадкова і містична Галина Пагутяк

Галина Пагутяк, справжнє ім’я Галина Москалець (1958) – сучасна українська письменниця в жанрах фентезі, наукової фантастики й готичного роману. Письменниця, яку вважають найзагадковішою і наймістичнішою в сучасній українській літературі. Втім сама вона наймістичнішим письменником вважає Івана Франка.Народилася в селі Залокоть, що на Львівщині, у сім’ї вчителів. Дуже хотіла стати археологом, але для цього треба було мати партійний квиток. Після невдалої спроби поступити на філософський факультет почала писати повість — спогади про 10-ий клас. Вислала твір у Київ, в Спілку письменників і отримала запрошення на всеукраїнську нараду молодих авторів. Там їй запропонували публікацію твору, при умові його скорочення вдвічі. Вона не погодилась.

Буремне життя Олени Теліги

    Олена  Теліга (дівоче прізвище Шовгенів, 21.07.1906 – 21.02.1942) прожила недовге, але буремне життя, доля їй відміряла лише неповних 36 років. Народилась і спочатку жила в російськомовному середовищі, яке до переїзду за кордон – спочатку до Польщі, потім до тодішньої Чехословаччини – ніколи не становило проблеми, зазначала, не змушувало до роздумів, тим більше до принципових змін. Олена Теліга з батьком Іваном Шовгенівим, міністром уряду УНР, дісталась до тодішньої Чехословаччини в 1922 році, коли їй було всього 16 років. Тут на Матуральних курсах у 1923 році здобула атестат про закінчення середньої освіти.

І знову - про мову

Вчений і мандрівник М. М. Міклухо-Маклай.

 Микола Миколайович  Міклухо-Маклай народився 17 липня  1846 року, село Мовно-Різдвяне Боровицького повіту, Новгородська губернія — український і  російський етнограф, антрополог, біолог і мандрівник, який вивчав корінне населення Південно-Східної Азії, Австралії та Океанії(1870-1880 роки). Сім'я мала потомственне дворянство, яке заслужив прадід Миклухо-Маклая — уродженець Чернігівщини запорізький козак Степан Миклуха, який відзначився при взятті Очакова (1788). Пізніше родина переїхала в Санкт-Петербург, де з 1858 року Микола продовжив навчання в Другій Санкт-Петербурзькій гімназії. Закінчивши курс гімназичного навчання, Миклухо-Маклай як вільний слухач продовжує навчання на фізико-математичному факультеті Петербурзького університету. В 1864 році, за участь у студентських сходках Миклухо-Маклая відраховують з університету і він, на кошти зібрані студентським земляцтвом, їде в Німеччину, де продовжує навчання в Гейдельберзькому університеті, вивчає філософію. Через рік Миклухо-Маклай переводиться на медичний факультет Лейпцігського університету, а потім Єнського університету. В якості асистента Геккеля Миклухо-Маклай робить подорож на Канарські острови і в Марокко. Після закінчення університету в 1868 Миклухо-Маклай робить самостійну подорож по береговій зоні  Червоного моря, а потім, в 1869 році, повертається в Росію.Кругозір молодого дослідника розширився, і він перейшов до більш загальних питань природознавства — антропології, етнографії, географії. Здійснює Миклухо-Маклай і чергову велику подорож. У 1870 році на військовому кораблі "Витязь" він відправляється в Нову Гвінею. Тут, на північно-східному березі цього острова, він проводить два роки за вивченням побуту, звичаїв, релігійних обрядів аборигенів. Розпочаті в Новій Гвінеї спостереження Миклухо-Маклай продовжує на Філіппінах, в Індонезії, на південно-західному березі Нової Гвінеї, на півострові Малакка і островах Океанії.У 1883 році Миклухо-Маклай залишає Росію і повертається в Австралію. У 1884 році він одружився на Маргариті Робертсон, дочки великого землевласника і політичного діяча Нового Південного Уельсу. У 1886 році вчений знову повертається в Росію і знову пропонує імператору "Проект Берега Маклая" як протидію колонізації острова Німеччиною. Проте і ця спроба не принесла бажаного результату. Зношений організм дослідника слабко опирався хворобі і ввечері 2 квітня 1888 року великий  вчений помер у клініці Уайлі в Санкт-Петербурзі.

Незламна українка

17 липня минає 172 роки від дня народження Олени Пчілки. Олена Пчілка - псевдонім Ольги Петрівни Косач-Драгоманової (1849-1930), української письменниці, перекладачки, освітньої діячки, етнографа, фольклористки, першої жінки-академіка члена-кореспондента УАН (з 1924).

Олена Пчілка - мати Лесі Українки, сестра Михайла Драгоманова, перша жінка-видавець в Україні (була редактором-видавцем журналу «Рідний край»). Авторка поетичних творів, повістей, оповідань, п’єс, позначених впливом ліберально-народницьких і культурницьких ідей, спогадів про М. Старицького, М. Лисенка, М. Драгоманова, етнографічних праць («Український орнамент», «Українські узори»).

Історії успіху: видатні українські бізнесмени хіх ст.

Наш славний земляк

                                             

16 липня відзначаємо 113 років від дня народження Василя Барки (1908-2003), українського письменника і літературознавця, кандидата філологічних наук.Народився на Полтавщині, закінчив педагогічний технікум. Учителював на Донбасі. У 1928 році оселився на Кубані. Там закінчив філологічний факультет педінституту, видав першу книжку поезій «Шлях».Під час Другої Світової війни був поранений, потрапив у полон. В 1943–1950 рр. живе в Німеччині, потім – Нью-Йорку. В Америці видав збірки віршів «Апостоли», «Білий світ», «Океан», «Лірник», романи «Рай» та «Жовтий князь» (про Голодомор 1933 року). За романом «Жовтий князь» (вийшов також французькою) О. Янчук створив фільм «Голод-33».Творчості Василя Барки притаманна глибока християнська релігійність, часті посилання на Біблію, над виданням якої він багато працював.

Ярема Петрович Гоян

 

Народився 11 липня 1940 року в  Долішньому Залуччі Снятинського району Івано-Франківської області.Навчався у сільській семирічці, закінчив Снятинську середню школу ім. В. Стефаника (1956), працював у колгоспі (1956—1958).Творчий шлях розпочав у районному часописі «Колгоспник» (тепер — «Голос Покуття»). Закінчив факультет журналістики Львівського університету ім. І. Франка (1964). Працював у львівських газетах «Вільна Україна» і «Ленінська молодь». У 1967—1975 — власний кореспондент, у 1975—1978 — старший кореспондент, у 1978—1987 — завідувач відділу в газеті «Радянська Україна», з 1987 — головний редактор видавництва «Веселка».

Повернуті імена: поет Ігор Калинець

 

9 липня відзначаємо 82 роки від дня народження Ігоря Калинця (1939), українського поета, лауреата Шевченківської премії, премії ім. Василя Стуса, премії ім. Івана Франка (Чикаго), Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень».У 2015 році був висунутий Інститутом Івана Франка НАН України як кандидат на Нобелівську премію з літератури. Ігор Калинець автор 17 поетичних збірок, окрім «дорослих» пише також вірші для дітей. Було видано кілька книг, які розійшлися не тільки в Україні, але також і в країнах з великою українською діаспорою (Казахстан, Канада, США, Аргентина). Його книгу «Небилиці про котика і кицю» ілюструвала українська художниця Вікторія Ковальчук у 2005 році.Він почав писати в 1950-х роках, а перша його збірка «Вогонь Купала» була опублікована в 1966 році.

Український письменник Петро Панч

4 липня - 130 років від дня народження Петра Панча , українського письменника, одного з тих, що вижили з покоління, названого пізніше "розстріляним Відродженням".

Як зауважив Олесь Гончар, він «був одним із тих небагатьох фізично уцілілих, морально стероризованих, та все ж таких, що й далі залишаються вірні собі і, як можуть, в найскладніших умовах тоталітаризму підтримують ледь жевріюче життя української культури». Справжнє прізвище – Панченко;народився 4 липня 1891 року в місті Валках на Харківщині в родині майстра-колісника. Дитинство письменника, про яке він зворушливо писав у книзі «На калиновім мості», було багатим на життєві враження. Так повелося, що в родині всі колісникували: і дід, і батько, і дядько. Та й взагалі, всі члени сім'ї (мама, батько, п'ятеро дітей) долучались до загальної справи.

Петро Яцик – українець, який відмовився бути бідним

 7 липня – 100 років від дня народження Петра Яцика (1921–2001), мецената, громадського діяча, засновника Міжнародного конкурсу знавців української мови, що носить його ім’я. 

Петро Яцик  народився 7 липня 1921 р. у селі Верхнє Синьовидне (Сколівській район, Львівщина) у родині селянина Дмитра Яцика. Дитинство значною мірою сформувало його світогляд, пріоритети, моделі поведінки. Яцик став підприємцем та поборником національної ідеї. Він понад усе не хотів жити під совєтською владою. Лояльні до німців настрої мешканців Галичини пояснювалися її жорстокістю.