16 липня відзначаємо 113
років від дня народження Василя Барки (1908-2003), українського письменника і
літературознавця, кандидата філологічних наук.Народився на Полтавщині,
закінчив педагогічний технікум. Учителював на Донбасі. У 1928 році оселився на
Кубані. Там закінчив філологічний факультет педінституту, видав першу книжку
поезій «Шлях».Під час Другої Світової війни
був поранений, потрапив у полон. В 1943–1950 рр. живе в Німеччині, потім –
Нью-Йорку. В Америці видав збірки віршів «Апостоли», «Білий світ», «Океан»,
«Лірник», романи «Рай» та «Жовтий князь» (про Голодомор 1933 року). За романом
«Жовтий князь» (вийшов також французькою) О. Янчук створив фільм «Голод-33».Творчості Василя Барки
притаманна глибока християнська релігійність, часті посилання на Біблію, над
виданням якої він багато працював. Йому завдячуємо мовній редакції,
літературному опрацюванню «Об'явлення» («Апокаліпсис») на підставі давньо-грецьких
джерел. Це найповніше ілюстроване видання, що з'явилось у 1963 році в Римі.У поезії Василя Барки часто
знаходимо біблійні мотиви, які у високомистецькій формі віддзеркалюють події з
історії українського народу, зокрема його трагедію під час Великого голоду.Його літературна спадщина,
крім рукописів, які з великим трудом вдалось зберегти і перемістити в УВАН в
Нью-Йорку, це понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів,
літературної критики.В місті Рівному, у
видавництві «Діва» в 1998 році з'явилась книга «Портрет», автором якої є
письменник Микола Вірний-Француженко. Це велика, солідна праця, в якій подано
біографію Василя Барки, перелік його творів та їх оцінку літературознавцями.Український інститут
національної пам'яті в рамках відзначення 83-х роковин Голодомору в Україні у
листопаді 2016 року вніс його ім'я до проєкту «Незламні», як відзначення на
державному рівні 15 видатних людей, що пройшли через страшні 1932—1933 роки та
змогли реалізувати себе.За матеріалами Укрінформ,
Вікіпедія
