16 серпня народився у місті Калуш на
Івано-Франківщині Юрій Іздрик (1962), прозаїк, поет, культуролог. Один із
творців «станіславського феномену», автор концептуального журнального проєкту
«Четвер».Закінчив Львівський політехнічний інститут,
механіко-технологічний факультет. Паралельно вивчав історію мистецтва,
відвідував публічні лекції з мистецтвознавства, грав у рок-гурті, брав участь у
постановках самодіяльного студентського театру. Після вишу працював на заводі, у
науково-дослідному інституті, після вибуху на Чорнобильській АЕС – на три
місяці поїхав на ліквідацію наслідків аварії. Перші твори Іздрика з’явилися у самвидавних
випусках журналів «Четвер» та «Відрижка» (Польща). Починає займатися малярством
(1990–1994), художнім оформленням книжок (збірка Юрія Андруховича «Екзотичні
птахи і рослини») і журналів, проводить персональні виставки. Роботи
користувалися популярністю й зараз знаходяться в приватних колекціях та
галереях України, Польщі, Німеччини, Австрії, Іспанії, США, Таїланду. Втім,
поступово повертається до письменницької діяльності. Автор «вийшов з підпілля»,
й у журналі «Сучасність» з'явилася перша «легітимна» публікація повісті «Острів
Крк» (1994). Критика позитивно оцінила цей твір, і згодом він з'явився у
польському перекладі на шпальтах журналу «Literatura na świecie» та окремою
книгою у 1998 р. під назвою «Острів Крк та інші історії». Деякий час захоплюється театром, пише
інсценівки, а потім – видає книгу за книгою. Справжнім злетом у творчості
Іздрика став роман «Воццек» (1998), у якому автор по-справжньому розкрив своє
обдарування. Перший тираж книги, виданий в Івано-Франківську, був розпроданий
за тиждень. У 2000 році світ побачив наступний роман «Подвійний Леон». У 2004
р. з'являється принципово новий роман у новелах «АМтм». У 2009 р. видається
збірка есеїв та шкіців «Флешка 2GB» та «ТАКЕ», за яку автор отримав нагороду
«Книга року Бі-Бі-Сі 2009». У 2011 р. письменник представив книгу
«Underwor(l)d» («Підземелля»)- поезії, есе та колажі. 2013 року у Львові друком
вийшла поетична збірка «Іздрик. Ю», тексти якої публікувалися раніше у блозі
автора «Мертвий щоденник». У червні 2013 по дорозі до Львова на
концерт-презентацію книги Іздрик потрапив в аварію. Переживши неабиякий стрес,
Юрко зміг потрапити на презентацію й видав зі сцени такий шквал емоцій, що,
якби не рана на голові поета, ніхто б і не подумав, що цього ж дня він побував
у епіцентрі серйозної аварії. У 2014 році під час перебування на Міжнародній
стипендії для поетів і перекладачів поезії Meridian Czernowitz у Чернівцях
разом із журналісткою і культурним критиком Євгенією Нестерович та фотографом
Олександром Населенком розпочали роботу над медіапроєктом Summa. Медіаскладова
цього проєкту передбачає постійне спілкування авторів з аудиторією. Активні
учасники мають всі шанси на співавторство. Кінцевим продуктом «Summa» мала би
бути однойменна книжка. Сторінка проєкту є у мережі Facebook. У 2017 році книгу «Папіроси» випустили
білоруською мовою у вигляді музичного альбому. Юрій Іздрик став чи найпопулярнішим
українським поетом, адже його поезія влучає у самісіньке серце і юної, і зрілої
людини. За словами поета, усі його вірші з'явилися з кохання.
СЕРПЕНЬ
сонце впирає по саме нікуди
сенси парують і висихають
ми перелиті цим літом і випиті
і переписані двічі навзаєм
передозовані переосмислені
знову готові цей світ називати
ми обростаєм листами як листям
і розцвітаєм цукровою ватою
сонце періщить по саме нікуди
вата стікає в’язким сиропом
мружаться очі зачинених вікон
люки задраєно і перископи
жовтий наш човен іде під шкіру
білі драже розчиняються в венах
літо не має жодної міри
серпень виходить на авансцену
і – монологи
і – реверанси
згашена рампа
темна куліса
серпень завжди випадає як шанс
раптом померти і вийти на біс
