Захисти наше майбутнє

Уже традиційно 1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей – це  прекрасне свято радості та надії. Дорослі прагнуть, щоб діти зросли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край. Саме в дітях продовження роду людського й здійснення своїх мрій і сподівань на краще. Міжнародний день захисту дітей – це одне з найстаріших міжнародних свят. За однією із версій, у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у Цзе (Фестиваль човнів-драконів), яке якраз припало на 1-ше червня. Завдяки щасливому випадку цей день збігся із часом проведення «дитячої» конференції в Женеві. Рішення про відзначення Міжнародного дня захисту дітей саме першого червня прийняла Міжнародна демократична федерація жінок у листопаді 1949 року. Перший Міжнародний день захисту дітей було відзначено ще в 1950 році.

Діяльний письменник, мистецтвознавець, історик, критик, драматург

26 травня 1822 р. народився Едмон де Гонкур — французький письменник, відомий разом із рідним братом Жулем де Гонкуром як романіст, художній критик і мемуарист. Після смерті Жуля у 1871 році продовжив займатися літературною працеВидав декілька романів «Дівка Еліза» (фр. La fille Élisa, 1875), «Брати Земганно» (фр. Les frères Zemganno, 1879) — історія двох циркових акробатів; «Актриса Фостен» (фр. La Faustin, 1882) — історія, що ґрунтується на обставинах життя актриси Рашель (1821—1858). Крім того, він видав ілюстровані монографії про Утамаро (1891) та Хокусая (1896).За заповітом Едмона де Гонкура, складеним у 1896 році, в 1900 році було засновано «Ґонкурівську академію», і 21 грудня 1903 року була вручена перша Ґонкурівська премія. Похований на цвинтарі Монмартр.

 

На сторожі спокою та миру

Миротворча діяльність є одним із дієвих міжнародних механізмів врегулювання воєнно-політичних конфліктів, створення умов для нормалізації обстановки в конфліктних регіонах, відновлення та збереження миру. Збройні конфлікти впливають на всі сфери життєдіяльності держав, включаючи політичні, економічні, соціальні аспекти, екологію тощо, супроводжуються загостренням соціальних, міжконфесійних та міжетнічних відносин. Порушення системи державного управління призводить до глибокої економічної та соціальної кризи, хаосу у відповідній державі, генерує прояви тероризму і зростання організованої злочинності. Міжнародний день миротворців Організації Об’єднаних Націй був проголошений рішенням Генеральної асамблеї ООН від 11 грудня 2002 року. Саме того дня в 1948 році Рада безпеки ООН заснувала першу місію з підтримання миру. Відтоді було проведено понад 70 миротворчих операцій. За ці роки під прапором ООН пройшли службу понад 1 млн миротворців.Географія активних операцій переважно охоплює африканський континент та Близький Схід.

24 травня — День слов’янської писемності і культури

Панас Мирний говорив: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.» Щороку 24 травня відзначається День слов’янської писемності і культури. Свято встановлене згідно з указом президента від 17 вересня 2004 року та приурочене до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи. Брати Кирило і Мефодій народилися у ІХ столітті в грецькому місті Солунь у сім'ї воєначальника. Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької. Аби передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, він доповнив абетку новими буквами, запозиченими з глаголиці. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої склалися алфавіти багатьох слов’янських народів. Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Запровадження кирилиці стало величезним культурним зрушенням в історії слов’янських народів, адже сприяло поступовому формуванню у них власних мов, традицій, освіти й культури загалом. Брати проводили також просвітницьку діяльність: перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, зокрема Євангеліє та Псалтир, а також самі писали оригінальні твори і проповідували православ’я. Загалом Кирило і Мефодій переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років.  У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур. Входження праукраїнської етномовної території до слов’янської прабатьківщини спричинилося до того, що українська мова увібрала в себе значну частину праслов’янської мовної спадщини, яка в інших слов’янських мовах відображена меншою мірою або й зовсім зникла. У протоукраїнських діалектах протягом VІ—ІХ ст. виникло в різний час чимало інших специфічно українських або українсько-білоруських, менше — українсько-російських діалектних особливостей, деякі з них — під впливом інших мов. Цей процес тривав і в епоху Київської Русі, і в наступний період — від ХІV ст. і далі. У ході суспільно-економічного і культурно-політичного розвитку різних українських земель тривало дальше зближення окремих регіонів і консолідація їхнього населення, що завершилося утворенням української народності, а потім і нації. Сьогодні, на культурному фронті триває щоденна боротьба з рашистами щодо збереження українських культурних матеріальних та нематеріальних цінностей!

 

Поклін українській Матері!!!

Кожна країна проводить це сімейне свято по-різному, але одне лишається незмінним – день присвячений усім жінкам, які стали чи незабаром стануть матерями. Мама – людина, якій ми завдячуємо життям, а часто ще й нашими вміннями, рисами характеру, знаннями та багато чим іншим. У травні весь світ висловлює подяку та любов матері. У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99. В цьому  році День матері в Україні припадає на 14 травня. Історія свята така: у 1908  молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів. Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято.

9 травня - День Європи

 

Пам'ятаємо і перемагаємо!!!

Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років. Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна доєднується до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. Ця дата нагадує, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР.  У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини.  Цього року 8 травня, в День пам’яті та примирення, Україна вшановуватиме пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв Другої світової війни.