28 липня православна церква згадує дуже важливу подію - день, коли князь Володимир Великий охрестив Київську Русь. Офіційно це свято носить назву - День хрещення Русі-України. Воно було встановлено 25 липня 2008 року наказом президента України Віктора Ющенка. Дату обрали на честь вшанування пам'яті рівноапостольного князя Володимира Великого. Нажаль, невідомий точний день та навіть рік, коли відбулася ця подія. Однак більшість істориків вважає, що Київську Русь хрестили 988 року. З 2022 року Україна 28 липня відзначає День Української Державності. Запровадити нове державне свято, яке відзначатиметься у день хрещення Київської Русі-України, запропонував Президент Володимир Зеленський під час урочистостей з нагоди Дня Незалежності України. Тоді ж глава держави підписав відповідний указ про затвердження Дня державності.
До 30 років князь Володимир Великий, внук рівноапостольної княгині Ольги та син князя Святослава Ігоревича, був язичником. Однак вже на початку свого правління він розумів, що багатобожжя вже вичерпало себе як релігія. На той час найбільш розвиненою країною вважалася Візантія, тому Володимир вирішив прийняти християнство, яке там було основною релігією. До князя прибули посланці різних релігій: ісламу, християнства та іудаїзму. Князь Володимир довго думав над тим, яку віру обрати для своєї держави. Вибирав між найсильнішими світовими релігіями. Нова віра потрібна була йому для того, щоб об'єднати підвладні йому язичницькі народи. Спочатку Володимир поговорив із представниками кожної релігії, а потім відправив у кожну країну бояр, які подивилися, як віра впливає на державу і людей. Пишуть, що князю сподобалися ідеї ісламу. Але його відштовхнули харчові заборони. Християнство найбільше припало йому до душі. Ґрунтувався вибір Володимира і на зовнішньополітичних факторах. Так, католицизм, іслам та іудаїзм значили б для Київської Русі залежність від інших країн. А ось Візантія, хоча і була сильною державою, влади над Київською Руссю не мала. Володимир, який від народження був язичником, охрестився у Херсонесі і отримав при хрещенні ім’я Василь. Тому там він побудував храм імені цього святого. Киян масово хрестили у місці, де річка Почайна впадає у Дніпро. "Тоді послав Володимир по всьому місту сказати: "Коли не прийде хто завтра на річку (Почайну, Дніпро) – чи то багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, – буде мені ворогом". Почувши це, з радістю пішли люди, говорячи: "Якби не було це хорошим, не прийняли б цього князь і бояри". На ранок прибув Володимир зі священниками цариці й корсунськими на (Почайну, Дніпро), і зійшлося там людей безліч. Увійшли в воду і стояли там одні по шию, інші по груди, молоді ж біля берега стояли по груди, деякі тримали немовлят, а вже дорослі бродили, священники ж, стоячи, молилися. І була радість на небі й на землі з приводу стількох душ, що спасаються; а диявол говорив, стогнучи: "Жаль мені! Вигнаний я звідси! Тут думав я знайти собі житло, бо тут не було вчення апостольського, не знали тут Бога, але радів я служінню тих, хто служив мені. І ось вже переможений я невігласом, а не апостолами і не мучениками; не зможу вже царювати більш в цих країнах". За переказами, прийняття християнства змінило князя Володимира. Із жорстокого правителя він перетворився на благодійника і навіть скасував смертну кару, бо боявся смертного гріха. Для Київської Русі прийняття християнства та хрещення стало переломним моментом. Адже від цього часу країна почала швидше розвиватися, були зміцнені зв'язки з країнами Європи. Але тут не варто забувати, що саме хрещення Київської Русі було насильницьким. Згодом всі міста та села Київської Русі прийняли християнство. Однак від традицій відмовилися далеко не всі жителі. Ще кілька століть викорінювалися язичницькі обряди та звичаї, а деякі з них популярні навіть сьогодні. Однією із перших церков, які з’явилися у той час, була Десятинна – Володимир віддав на її зведення десяту частину своїх доходів. Саме там і поховали князя і його християнську дружину Анну. Вважається, що саме з періодом хрещення Київської Русі збігається поява грошової одиниці - гривні. У цей час на Русі виник дефіцит грошей, тому почали активно відливати нові монети. За зразок для них послужили тогочасні гроші Візантії. На більшості монет Володимира зображено князя, що сидить на престолі, і розміщено напис: "Владімѣр' на столѣ" (Володимир на престолі).
Цікаві факти про хрещення Київської Русі:
- 867 року відбулася перша спроба хрестити Київську Русь, вона відома під назвою "Фотієво хрещення".
- Рівноапостольна княгиня Ольга стала першою правителькою, яка прийняла християнство. Вона була бабусею Володимира Великого. Але навіть її син, Святослав Ігоревич, залишався язичником.
- Після Київської Русі хрещення прийняло ще кілька країн
Європи. Серед них: Швеція, Норвегія та Ісландія. Швеція ще довгий час вважалася
варварською країною язичників.
- Князь Володимир Великий до хрещення вів досить
розпусне життя, він кілька разів одружувався та мав наложниць.
- В цей день багато церков та храмів проводять святкові
богослужіння, дзвонять в дзвони.
