Є мова - є нація

Щороку 24 травня у всіх слов’янських країнах відзначають День слов’янської писемності і культури й урочисто прославляють творців слов’янської писемності святих Кирила і Мефодія, які походили із знатного і благочестивого роду й проживали в грецькому місті Солуні. Брати були православними ченцями і слов'янську абетку створили в грецькому монастирі.Учені вважають, що слов’янська писемність була створена в 9 столітті, приблизно в 863 році. Кирило, який з малих літ мав великий хист і досконало опанував всі науки свого часу, а також вивчив багато мов, на основі грецької створив слов’янську абетку. Він істотно змінив грецьку абетку, щоб більш точно передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця. У середньовічній Європі слов’янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур. Крім того, брати-греки переклали слов’янською мовою Євангеліє, Апостол і Псалтир. За внесок святих Кирила і Мефодія в культуру Європи Папа Іван Павло II в 1980 році оголосив їх покровителями Старого континенту. День пам’яті цих святих як День слов’янської писемності і культури почали святкувати в Болгарії ще в 19 столітті, а потім ця традиція перейшла і в інші країни:  Україну, Білорусь, Молдову. Цікаві факти про слов'янські мови та писемність:

- До слов'янських відносять кілька десятків сучасних мов, на яких говорять близько 440 мільйонів чоловік. Всі слов'янські мови мають приблизно 80% загального лексикону. Імовірно, предком сучасних слов'янських мов є праслов'янська мова, яка існувала приблизно в 2-1 столітті до н.е. Ніяких її письмових пам'яток не виявлено.

Українська вишиванка - код нації

Сьогодні в Україні святкують День вишиванки. Свято з'явилося доволі нещодавно – у 2006 році. Авторами ідеї вшановувати українській традиційний одяг були студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету. Ініціатори створення свята Олександр Ткачук та Леся Воронюк розповідали, що одного дня на перерві побачили друга у вишитій сорочці, після чого вони вирішили запропонувати всім охочим прийти в один день у вишиванках. Спочатку акцію підтримало лише 10 студентів, але наступного року до них приєдналися учні та викладачі інших факультетів університету.Невдовзі масштаби свята розрослися до всеукраїнського рівня, а в наші дні День вишиванки відзначають у понад 100 країнах, тому він отримав назву Всесвітнього. Свято покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу, тому відзначають його одягнувши вишиванку. У мирні часи з нагоди Дня вишиванки відбувалися масові заходи, присвячені історії та культурі вишитих сорочок. Проводили пізнавальні виставки, лекції, флешмоби, мегамарші у вишиванках, концерти, покази фільмів.

З родини йде життя людини

У1989 році Асамблея ООН проголосила 1994 рік Міжнародним роком сім'ї. Мета — поглиблення розуміння питань родини, об'єднання можливостей різних країн для розв'язання всіх найсерйозніших питань, пов'язаних із сім'єю. Запровадження свята було викликано стурбованістю світової спільноти сучасним становищем родини та її значенням у процесі виховання покоління, що підростає. Отже, 20 вересня 1993 року відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН було запроваджено Міжнародний день сім'ї, який відзначається щороку 15 травня. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім'ї — єдність всієї людської сім'ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою. Сім'я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім'ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу. У всі часи за відношенням держави, а також за становищем родини в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім'ї та держави — необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян. З сім'ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона є джерелом любові, поваги, солідарності та прихильності, те, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина.

День сім'ї в Україні цього року відзначають разом із Міжнародним днем сім'ї. У 2023 році в Україні відзначали два сімейні свята: 15 травня - Міжнародний день сім'ї,8 липня - український День сім'ї (День родини). 28 липня 2023 року указом президента України замість Дня сім'ї 8 липня був встановлений День сім'ї 15 травня - тобто, в один день із Міжнародним днем сім'ї. Сім'я - найдорожче, що є в житті. Особливо її цінність відчуваєш зараз, у нелегкий воєнний час. У День сім'ї традиційно відбуваються просвітницькі та святкові заходи - тематичні конференції, благодійні акції, концерти. У Міжнародного дня сім'ї щороку змінюється тема свята - наприклад, проблеми бідних сімей, культура здорового життя в сім'ї, виховання дітей, сімейні традиції тощо. Але головне завдання цього дня - приділити увагу дорогим серцю людям.

8 травня - памятаємо і перемагаємо

Законом України від 12 червня 2023 року було встановлено «День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років», який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років. Таким чином Україна доєдналася до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни.  А також це нагадаування про те, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР.  У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат. Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг тих, хто боровся з нацизмом і переміг його.

А що ти знаєш про Великдень ?

Великдень — найбільше християнське свято. Цей день вважається днем Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву — Пасха. Свято Великодня має язичеські корені і народилося набагато раніше за свято Пасхи, ще до зародження в Україні християнства. В давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і була тісно пов'язана весняна поминальна обрядовість. Існує думка, що євангельська подія, на честь якої встановлена Пасха, а також пасхальні обряди найімовірніше запозичені з язичеських та іудейських культів і у переродженому вигляді пов'язані з особою Христа (хоча спочатку християнські богослови не визнавали спорідненості Ісуса Христа з язичеськими воскресаючими богами і тільки євангельські твори вважалися істинними). Але християнське оформлення свята мало змінило сутність язичеських обрядів. Свято Великодня в Україні сьогодні символізує загальне відродження та обновлення. Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів... " Згідно іншої легенди, свято Великодня народилося сім тисяч років тому, ще за часів до християнства, і було пов'язане з язичеськими культами. Слово "Пасха" походить від назви старозаповітного свята, яке відзначали іудеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальний агнець євреїв став прообразом Христа, тому Христос ще іменується Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.