25 липня виповнюється 155 років від дня народження Михайла Косача - українського вченого-фізика, метеоролога, письменника, перекладача, автора низки оповідань та наукових праць, громадського діяча, одного з членів славетної родини Косачів (1869-1903). Він прожив коротке, але яскраве і діяльне життя. Михайло був найстаршим сином в родині Косачів, улюбленим братом Лесі Українки. Початкову освіту отримав від матері Олени Пчілки. Це допомогло йому вступити відразу до 5-го класу гімназії, яку закінчив зі срібною медаллю. В англійській мові є вираз "self-made man" - "людина, яка зробила себе сама". Так можна охарактеризувати Михайла. Усього досягав сам і своїм розумом. У дитинстві Михайло був "маминим мазунчиком". Олена Пчілка його найбільше любила. У свої 10 років він переміг у дискусії російського історика Дмитра Іловайського у питанні про княжу Русь Червоноруську. За порадою Олени Пчілки її 15-річний син Михайло (Михайло Обачний) і 13-річна дочка Лариса (Леся Українка) переклали українською "Вечорниці на хуторі під Диканькою". Їхній переклад надрукували у Львові 1885 року. Михайло навчався на фізико-математичному факультеті Київського, а потім Тартуського (Естонія) університетів. Захистив дисертацію з фізики. Опублікував низку праць з теоретичної фізики і метеорології. У нього було багато обдарувань і широке коло захоплень. Михайло Косач захоплювався літературою, друкувався під псевдонімом Михайло Обачний, а також займався мистецтвом фотографії і етнографією. Сам сконструював апарат, яким зробив рентґенівський знімок хворої ноги Лесі Українки. У 1896 р. був запрошений на Всеросійську виставку в Нижньому Новгороді, де взяв участь в будівництві зразкової метеорологічної станції, на якій цілий місяць працював спостерігачем.У 1893 р. Михайло одружився з дочкою маминої близької подруги, письменницею, Олександрою Судовщиковою, яка писала під псевдонімом Грицько Григоренко. З 1901 року Михайло Косач працював у Харківському університеті. Фактично став засновником метеорологічної служби на Харківщині. Його проект будівництва мережі метеорологічних станцій був схвалений Харківським земством і на кількох з них він організував спостереження. До письменницько-перекладацького й наукового доробку Косача належить етнографічна робота, посмертно видана анонімно 1905 року – "Кобзарські Думи", яку Михайло впорядкував і доповнив коментарями в примітках. Помер Михайло Косач передчасно і несподівано 16 жовтня 1903 р. від шигельозу на 35-му році життя, похований у Києві на Байковому цвинтарі. Пізніше між могилами любого брата і батька знайшла свій спочинок і Леся Українка.
