Чому Віра – Холодна? Насправді дівоче прізвище знаменитої полтавки – Левченко, її батько – гімназійний вчитель словесності з козацько-старшинського роду, який брав початок від ХVІІ століття. Холодною Віра стала у 1910 році, коли на балу познайомилася з молодим юристом Володимиром Холодним. Дуже цікавою людиною. Азартний автогонщик, він брав участь в автоперегонах і видавав першу в імперії спортивну газету «Авто». Та й сам гасав хвацько – не раз із Вірою потрапляв в аварії, і дивом обоє залишалися в живих. Родина у нього теж була цікава – Володимир мав трьох братів, добре знаних в Україні. Один із братів, Олексій, був музичним критиком, інший, Микола, – ботаніком, фізіологом та мікробіологом – його ім’я нині носить інститут ботаніки АН України. Ще один брат, Григорій, був секретарем Українського видавничого товариства у москві, потім переїхав до Києва, викладав у гімназії Кирило-Мефодіївського братства, був головою «Просвіти» в Чернігові, працював в інституті Української Наукової Мови, а згодом і очолював його. У 1929 році він був звинувачений у належності до Спілки Визволення України та засуджений до 8 років таборів, а після відбуття терміну – розстріляний. В 1911 році Віра й Володимир одружилися. Й майбутня зірка німого кіно стала офіційно Холодною. Власне, подружнє життя з таким непересічним чоловіком, їхні світські виходи, його широкі знайомства серед творчої богеми й збудили у Вірі жагу до кіно. Хоча, за іншою версією, все було значно прозаїчніше: почалася Перша світова війна, Володимира мобілізували на фронт, у сім’ї виникли фінансові проблеми. І щоб прогодувати дітей, Віра й зважилася пройти кінопроби у режисера Володимира Гардіна. З цього, власне, й почався її стрімкий і неповторний шлях на великі екрани. На жаль, він тривав лише 4 роки. Але за здобутками, темпом, насиченістю, шаленим успіхом, здається, наче усі сорок. Вона несправедливо мало прожила – лише 26.
