8 серпня 2024 року виповнюється 190 років від дня народження Юрія Адальбертовича Гординського (Осипа-Юрія Федьковича), українського прозаїка, поета, драматурга, перекладача, фольклориста. Він прийшов у літературу з українських Карпат, з Гуцульщини, краю, що одухотворив художнє слово письменника вічно живою народною поезією. Поєднавши назавжди свою долю з долею рідного краю, він художньою уявою обіймав усі українські землі, розмежовані у той час кордонами двох монархій – російської та австро-угорської. Він перший на Буковині почав писати народною мовою, продовжуючи і розвиваючи традиції М.Шашкевича, Т.Шевченка, став основоположником нової української літератури на буковинській землі, виступаючи у своїх творах виразником дум і прагнень трудового люду, талановитим художником слова, пристрасним борцем за його краще майбутнє. Юрій Федькович народився 8 серпня 1834 року у Сторонці-Путилові Вижницького повіту (нині смт.Путила). Дитинство провів у рідному селі. Початкову освіту здобув приватним способом у селі Киселиці. Від жовтня 1846 р. до липня 1848 р. – навчався в німецькій нижчій реальній школі в Чернівцях. В 1849 р. виїхав до Молдавії, проживав в містах Ясси та Нямц, займався самоосвітою, почав писати вірші німецькою мовою. Влітку 1851 р. познайомився з німецьким художником і письменником Рудольфом Роткелем, який мав вплив на молодого Федьковича. З листопада 1852 р. по березень 1863 р. Федькович перебував на військовій службі, служив у 41-у піхотному полку; 11 квітня 1859 р. став офіцером в чині лейтенанта, при тому, що сам не був міцного здоров’я і з раннього віку мав слабкий зір. Брав участь в австро-італо-французькій війні, служив у Трансільванії. В 1861 р. була здійснена перша публікація українських творів поета. На початку 1862 р. у Львові вийшла перша збірка віршів «Поезії Іосифа Федьковича», підготовлена Б. Дідицьким, яка принесла йому широке визнання. Пізніше видає збірки віршів німецькою мовою «Gedichte von J. Fedkowicz» (1868), «Поезії» українською мовою (1867-1868). У 1866 р. Федьковича обрали головою громади Сторонець-Путилів. П’ять років поспіль він був очільником громади, вдруге обійняв цей пост після повернення зі Львова (1873). Цими ж роками Федькович вів активну просвітницьку діяльність. У 1868 році підготував до видання буквар, читанку і співанник для народних шкіл та мав намір продовжити роботу з укладання підручників до інших предметів. Нажаль, консисторія, що відала шкільництвом на місцевому рівні не була готова прийняти народну мову Федьковича для шкільних підручників. Так, восени 1869 р. вийшов друком лише його «Співанник». З 1869 по 1872 рр. Федькович працював інспектором народних шкіл Вижницького повіту. З 1872 р. до жовтня 1873 р. – працює у Львові в товаристві «Просвіта» редактором книжок для народу. Від 20 серпня 1876р. до смерті 11 січня 1888 р. постійно проживав у Чернівцях. Долучаився до діяльності, заснованого у 1869р. товариства „Руська Бесіда”. З кінця 1885р. проживав в будинку № 10 на площі Австрії (нині Соборній). Частину приміщення за вказаною адресою винаймало товариство, яке й надало 1 кімнату Федьковичу. Тут він став редагувати першу українську політичну газету „Буковина” та допомагав Ом. Поповичу видавати „Бібліотеку для молодіжи”. В цьому будинку Юрій Федькович помер 11 січня 1888 р.
