Старіти – немає часу!

За ініціативою ООН 1 жовтня у світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку. Україна як повноправний член ООН підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і також щорічно відзначає День людей похилого віку. Рішення про відзначення цього дня та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, ветеранів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку». Цей день є визначним і особливим, щоб  кожен громадянин пам’ятав про свою історію, вшановував і надавав підтримку людям похилого віку, ветеранам, пенсіонерам, адже вони найбільше потребують нашої допомоги та уваги.  Цей день є прекрасною нагодою ще пильніше звернути увагу на проблеми літніх людей, а також  висловити глибоку вдячність і пошану старшому поколінню за чиїми плечима пройдені  нелегкі життєві дороги, це важливе нагадування про глибокий гуманітарний обов'язок бути турботливими та милосердними до найстаршого і найдосвідченішого покоління. Ми мало замислюємося над тим, хто ж такі «особи похилого віку», чим маємо завдячувати їм. Передусім, це люди, які піднялися на найвищі вершини життя, з яких воно бачиться більш реальним, без оман. Старші люди та ветерани пережили важкі випробування, які випали на їхню долю. Вони пережили тоталітаризм, голодомори, репресії та війни, і своєю міццю та мудрістю вони стали живими свідками і уособленням честі, гідності та толерантності. Старші люди пронесли крізь своє життя нетлінні та невмирущі людські цінності: вірність рідній землі, зберегли для нащадків найкращі національні традиції, навчили долати труднощі та бути достойними своєї держави. Цей день є символом єдності і спадкоємності поколінь. Люди поважного віку - це скарб нації, джерело народної мудрості. Дбайливе ставлення до старшого покоління - загальнодержавна справа. Життєвий досвід, невичерпна енергія, оптимізм та активна громадська позиція людей золотого віку повинні стати взірцем для підростаючого покоління, а також це прекрасна можливість сказати теплі слова подяки батькам, матерям, ветеранам війни і праці, і взагалі всім людям поважного віку за розбудову та розвиток країни, за багаторічну самовіддану працю, доброту і мудрість. Завдяки їхньому досвіду, знанням і мудрості, ми можемо навчатися і розвиватися. Вони — скарбниця знань, що пройшли через випробування часу та життя. Зберігаймо нашу повагу до старших, бережімо та підтримуймо людей похилого віку, бо саме вони допомагають нам зберегти національну ідентичність та цінності. Наш обов'язок – підтримувати їх та бути  вдячними за все, що вони внесли у розвиток нашого суспільства і нації.