пʼятниця, 30 квітня 2021 р.

ПЕТРО МОГИЛА - МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ

     Петро́ Моги́ла — український політичний, церковний і освітній діяч. Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, екзарх Константинопольського патріарха. Архімандрит Києво-Печерського монастиря. Представник молдавського роду Могил. Народився в 1596 р. у Сучаві, Молдова. Син господаря Валахії і Молдавії Симеона Могили зі  старовинного молдавського боярського роду Могил, що відзначався глибокою відданістю Православній Церкві. Через ряд обставин, родина переїздить до Львова, де їм пообіцяли підтримку багаті родичі. Початкову освіту Петро отримав у школі Львівського православного братства, організованого у 1586 році для захисту та збереження Православної віри. Потім навчання проходило у Польській академії в Замості і в різних навчальних закладах Голландії та  Франції. Вільно володіючи грецькою та латинською мовами, він досконало опанував богословську науку. Повернувшись до Польщі, молодий воєводич йде на військову службу, бере участь у Хотинській битві 1621 року. Проте Петрові, вихованому у православному дусі, було не до вподоби іновірне товариство й легковажне військове оточення, бо  його душу обіймало бажання присвятити себе служінню Богу та православному народу. Часто буваючи у Києві, молодий богослов зблизився із митрополитом Іовом (Борецьким). Їх спілкування остаточно сформувало погляди  Петра Могили. У 1625 році  він приймає чернечий постриг у Києво-Печерській Лаврі.У 1627 році тридцятирічний святитель Петро був обраний архімандритом Києво-Печерської Лаври. Як архімандрит вимагав від братії послуху і дбав, щоб Києво-Печерська друкарня була провідною серед інших друкарень України та Білорусі. Печерський архімандрит вважав, що для успішної боротьби з утисками єзуїтів та уніатів православному духовенству треба мати відповідну освіту. Об’єднавши Лаврську школу із школою Київського Богоявленського братства у колегію, святитель Петро перетворив її на взірцевий навчальний заклад.У квітні 1633 року у Львові, де святителя Петра добре знали і поважали, з благословення Константинопольського Патріарха та за згодою польського короля, у присутності православних ієрархів, духовенства, львівських братчиків, він був висвячений на Митрополита Київського та Галицького. Возведення у сан Митрополита відбулося в Успенській церкві Львова, побудованій на кошти батька та дядька святителя Петра – Симеона та Єремії Могил.Уся діяльність святителя Петра Могили була спрямована на відновлення та впорядкування життя Православної Церкви. Він був укладачем унікального за змістом “Требника” та автором одного з найвидатніших творів богословської літератури ХVІІ століття – “Катехизис або Православне Ісповідання Кафоличної і Апостольської Церкви Східної”.Недовго пробув він на Київській кафедрі. Напружена праця на благо Православної Церкви виснажила його. Відписавши своє майно на побудову нових храмів та шкіл, на Софійський собор та Лавру, Архіпастир помер у 1644 році.  У грудні 1996 року, за рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви, великого церковного та громадського діяча України, Митрополита Київського і Галицького Петра Могилу було приєднано до сонму святих. Святитель Петро Могила канонізований також Румунською та Молдовською Православними Церквами.

Молодь та працевлаштування в Україні

Буктрейлер на книгу Д. Кешелі "Дерево безсмертя"

 

середа, 28 квітня 2021 р.

Український математик - Георгій Вороний

28 квітня 1868 року в містечку Журавка колишньої Полтавської губернії народився  видатний український вчений, професор Варшавського університету, декан механічного факультету Варшавського політехнічного інституту, член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук Георгій Феодосійович Вороноий.  Він один з основоположників нового розділу математики – геометрії чисел, а його роботи знаходять широке застосування і в сучасних дослідженнях. Ще в гімназичні роки Георгій виявив неабиякі здібності до математики. Перша його наукова публікація – стаття "Розклад многочленів на множники, що ґрунтується на властивостях коренів квадратного рівняння", була надрукована в "Журналі елементарної математики" в 1884 році, коли авторові було лише 16 років! Після закінчення гімназії Г. Вороний вступив на математичне відділення Санкт-Петербурзького університету. Упродовж 1885-1889 років Георгій Вороний вів записи в щоденнику. Про навчання він писав: "… Прокидаюсь я о 5-ій ранку і відразу берусь за Математику… Що за чудова наука! Хоч і дуже багато формул, але всі вони настільки симетричні, що легко запам’ятовуються… "1889-ий рік був багатим на події.  Вороний блискуче склав випускні екзамени, захистив дипломну роботу про числа Бернуллі й залишився при університеті для підготовки магістерських екзаменів. Цього ж року він одружився зі своєю коханою Ольгою Крицькою, яка на все життя стала йому вірним другом і добрим помічником. З осені 1898 обіймав посаду декана механічного факультету Варшавського політехнічного інституту. Але багатства це не принесло: пішли свої діти, його сестра Надія Єрмакова рано стала вдовою і Георгій взяв на матеріальне забезпечення її сім’ю з десяти дітей. Уже тоді наукові праці Георгія Вороного сучасники визнали геніальними. А відомі "діаграми Вороного" сьогодні широко використовуються фахівцями багатьох галузей знань (в робототехніці, біоінженерії, кристалографії) практично в усіх країнах Європи, у США, Канаді, Японії, Австралії, Гонконгу, Новій Зеландії тощо. В Англії вивчення діаграм Вороного передбачено шкільними навчальними програмами. У Сеулі (Південна Корея) діє дослідницький центр з діаграм Вороного. Георгію  сорок років, він успішний визнаний учений, має чудову дружину, п’ятеро дітей, але не має здоров’я – жорстокий біль уклав його в ліжко, але лікувати хворобу жовчного міхура за кордон не поїхав, на літо перебрався в Журавку. Він помер 7  листопада 1908 року у Варшаві. Згідно з останньою волею вченого поховали у Журавці, забальзамоване тіло зберігалося у спеціальному склепі.

 

понеділок, 26 квітня 2021 р.

МИКОЛА ЗЕРОВ - СПІВЕЦЬ ЛАТИНИ Й УКРАЇНИ

Лідер "неокласиків", поет, літературознавець, літературний критик, полеміст, перекладач народився 26 квітня 1890 року в повітовому місті Зіньків на Полтавщині в багатодітній сім’ї вчителя місцевої двокласної школи. Після закінчення школи Зеров навчався в Охтирській та Першій київській гімназіях (1903-1908). У 1909-1914 роках — студент історико-філологічного факультету Київського університету Святого Володимира.
З 1917 року Зеров учителює в Другій київській гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства та викладає латину. У 1918-1920 роках викладає в Архітектурному інституті, працює редактором бібліографічного журналу «Книгарь» (до початку 1920 року).

пʼятниця, 23 квітня 2021 р.

Дмитро Білоус – майстер поетичного слова

 

Дмитро Григорович Білоус народився 24 квітня 1920 року в селі Курмани, нині Недригайлівського району Сумської області.

З дитинства бере початок його любов до праці, його виняткова скромність і життєва стійкість.

 Батько письменника закінчив лише три класи церковно-парафіяльної школи, але здобув юридичну освіту самотужки. Був волосним писарем, народним суддею, бухгалтером Державного банку. Багато читав, співав у церковному хорі. Писав п’єси, оповідання, майже сто разів зіграв роль Виборного в «Наталці Полтавці» на сільській сцені.

Старший брат Олекса закінчив інститут народної освіти в Харкові. Був членом письменницької організації «Плуг». Друкувався в газетах і журналах. Він також працював викладачем у Харківській дитячій трудовій комуні, душею якої був Антон Семенович Макаренко.Сюди ж влаштував і Дмитра, щоб навчався разом з колишніми безпритульними і працював на заводі. У харківській середній школі літературу викладав брат Павла Тичини Євген Григорович. Дмитро потоваришував із його сином Владиславом і став бувати в них дома, у славнозвісному будинкові письменників «Слово».

середа, 14 квітня 2021 р.

УКРАЇНСЬКИЙ ПЕДАГОГ І НАРОДНИЙ ПРОСВІТИТЕЛЬ

Алчевська Христина Данилівна – український педагог, бібліограф, громадська діячка, письменниця - народилась 16 квітня 1841 року в  м. Борзна на Чернігівщині у видатній родині. Батько — Д. Журавльов — викладач міського училища, мати — дочка героя Вітчизняної війни 1812 року генерала Вуїча і внучка молдовського господаря. Освіту здобувала самостійно . Алчевська організувала в Харкові Товариство грамотності, першу громадську бібліотеку (нині ХДНБ ім. В. Г. Короленка). Бібліографічна діяльність пов'язана з жіночою недільною школою у Харкові, яку вона заснувала 1862 року. У школі в різні часи здобули освіту 17 тис. неграмотних людей. До роботи в школі були залучені разом з учителями відомі науковці Харкова: М. Бекетов, Д. Багалій, В. Данилевський та ін.

ЦІЛЮЩА СИЛА ПИСЬМЕННИЦЬКОГО ТАЛАНТУ ОЛЕГА ЧОРНОГУЗА

15 квітня свій день народження відзначає Олег Чорногуз — найвідоміший сучасний український письменник-сатирик, автор першого українського сатиричного роману. Народився він у селі Іванів Калинівського р-ну на Вінничині. Після закінчення Івано-Франківської школи вступив до Чернівецького військового училища, але згодом покинув навчання і вступив на факультет журналістики Київського університету ім. Т.Шевченка, який закінчив 1964 року. Працював у журналі "Перець"близько 20 років — від фейлетоніста до головного редактора. Лауреат премій ім. Остапа Вишні, ім. І.Багряного, ім. О.Гончара та ін. Серед найвідоміших книг письменника: повість "Голубий апендицит" (за яку і автор, і редакція журналу "Прапор" були піддані компартійній критиці); книги гумору та сатири "Портрет ідеала", "Сіамський слон", "Веселі поради", "Між нами кажучи", "Сповідь старого холостяка", "Як доглядати Зевса", "Українські колобки".

вівторок, 13 квітня 2021 р.

ПОЛТАВСЬКІ ШЛЯХИ ОКСАНИ ІВАНЕНКО

Оксана Дмитрівна Іваненко — автор  літературних казок, реалістичних оповідань і повістей, творець біографічних романів про життя і творчість класиків української літератури. Народилася  письменниця 13 квітня 1906 року у Полтаві. Батько працював редактором газети,    а мама  -  вчителькою у притулку для дітей-сиріт. Саме вона прищепила доньці любов до рідного слова, до української поезії, до пісні. Письменниця згадувала: „Писати я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років... " У 15 років майбутня письменниця вступила до Полтавського інституту народної освіти, а в 1923 році вона перевелась до Харківського інституту народної освіти. Оксана відвідувала літературні вечори, познайомилася з письменниками, тоді ж зав’язалася щира дружба на все життя з поетесою Наталею Забілою. У інституті вона вчилася на відділенні соціально-правової охорони неповнолітніх.

понеділок, 12 квітня 2021 р.

АКАДЕМІК М. І. ПЕТРОВ - ВИЗНАЧНИЙ ДОСЛІДНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ XIX СТОЛІТТЯ


ПЕТРОВ Микола Іванович (24. 04.1840–20.06.1921) – літературознавець, історик, археолог, етнограф, краєзнавець, музейний і громадський діяч. Дійсний член УАН (1918). Народився в селі Вознесенське Макаріївського повіту Костромської губернії в багатодітній сім'ї дяка. Після закінчення Київської духовної академії, не бажаючи прийняти духовний сан, отримав призначення викладати словесність у Волинській духовній семінарії. З 1872 – секретар заснованого при Київській духовній академії Церковно-археологічного товариства.  1878–1919 роках очолював створений товариством Церковно-археологічний музей при Київській духовній академії. Майже 60 років науково-педагогічного і творчого життя Петров віддав дослідженню української літератури, археології, етнографії, образотворчого мистецтва.

середа, 7 квітня 2021 р.

ШАРЛЬ П'ЄР БОДЛЕР - поет, що гостро відчував суперечності світу та людини

Шарль Бодлер народився в Парижі 7 квітня 1821 року. Батько поета походив із сільської родини у Шампані, але йому вдалося вибитися в люди, отримати освіту й стати вихователем у шляхетній сім'ї. Певне, батько був єдиним, хто щиро любив хлопчика. Після його смерті Шарль був приречений на нерозуміння і самотність навіть у колі близьких людей.  У Парижі (1842 рік), Бодлер починає самостійне життя на спадок, що залишився по смерті батька. Він поринає у художній і літературний світ столиці.  Саме у цей період поет інтенсивно студіює літературу та вивчає живопис. 

понеділок, 5 квітня 2021 р.

Класик українського соцреалізму

 

5 квітня - 115 років від дня народження Анатолія Івановича Шияна (1906 – 1989), українського письменника, драматурга. Народився Анатолій Іванович   в українській слободі Борисівці на Білгородщині у родині селянина-маляра. Після закінчення лісотехнічного інституту в 1929 році , юнак дедалі активніше включається в літературне життя: входить до київської групи "Молодняк", запально відстоює молодняківські позиції в гарячих творчих дискусіях того часу, робить перші спроби писати. З кінця 20-х років починається інтенсивне входження А. Шияна в літературу. Він публікує свої оповідання в періодичних виданнях того часу. Протягом 1930 — 1932 pоків побачило світ шість оригінальних збірок нарисів,  повістей.