«Нехай від лих і бід усіх вас береже здоровий сміх!»

 

30 серпня виповнюється 101 рік від дня народження Павла Глазового — українського поета-гумориста і сатирика, лавреата премії імені Остапа Вишні, першого лавреата премії імені Петра Сагайдачного. Народився Павло 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка Казанківського району Миколаївської області, куди переїхали його батьки перед народженням сина, рятуючись від комнезамівців (комітету незаможних селян). Батько майбутнього поета Прокіп Глазовий був родом із Криворіжжя, мав двох коней та землю, вважався міцним господарем, його дружина була донькою священника. А з приходом радянської влади цей господар залишився без нічого — все було реквізовано. Ненависть до більшовиків залишилася в Прокопа Глазового на все життя.  Пізніше Павло Прокопович розповість, як 11-річним пережив Голодомор, як на його очах померла від голоду й виснаження молодша сестричка, як селян, що намагалися вибратися до міста за продуктами, солдати завертали iз залізничних станцій назад — на голодну смерть.

День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України — пам'ятний день в Україні, який відзначають 29 серпня. Вшановуються військовослужбовці і учасники добровольчих формувань, які загинули, відстоюючи незалежність України

 

Рей Бредбері - казкар, мораліст і людина

 

Рей Дуґлас Бре́дбері – один із найвідоміших американських письменників-фантастів, автор близько 400 літературних творів різних жанрів: оповідань, романів, віршів, есе, п'єс для театру і радіо, кіно- й телесценаріїв. Твори письменника є впізнаваними за їх емоційним, психологічним стилем. Рей  народився 22 серпня 1920 року в містечку Вокіґан (штат Іллінойс) і був наймолодшим серед трьох братів у родині шведської іммігрантки і Леонарда Сполдінґ Бредбері – телефоніста англійського походження. Своє друге ім'я Дуґлас отримав на честь зірки німого кіно – Дуґласа Фербенкса. Роки його раннього дитинства і становлення пройшли у Вокіґені в атмосфері любові великої сім'ї. Хлопчика заохочували до читання — чимало часу він проводив у місцевій бібліотеці.

Всесвітній день гуманітарної допомоги

Щороку 19 серпня з ініціативи ООН ми відзначаємо Всесвітній день гуманітарної допомоги. Він заснований Всесвітньою організацією охорони здоров’я та іншими міжнародними організаціями, що привертають увагу до ролі гуманітарних працівників і згадують тих, хто загинув або зазнав травм під час виконання життєво важливих обов’язків. Цей День відзначається відповідно до рішення Генеральної асамблеї ООН A/RES /63/139. Конфлікти, стихійні лиха та інші надзвичайні ситуації постійно загрожують життю і здоров’ю багатьох мільйонів людей. Під час цих криз тисячі відданих справі гуманітарних працівників з багатьох країн світу докладають зусилля для надання сприяння постраждалим людям, підтримки місцевих органів управління в доставці необхідної допомоги.

Ще декілька років тому в Україні мало хто знав про таку дату. Але віроломна війна, яку розв’язала росія проти нашої країни, все змінила.

6 серпня – Міжнародний день «Лікарі світу – за мир»

 

«Лікарі світу за мир» – це міжнародний день, який був запропонований організацією «Лікарі світу за запобігання ядерній загрозі». Він відзначається в річницю страшної трагедії – дня бомбардування японського міста Хіросіма (Hiroshima) 6 серпня 1945 року. Цей день служить нагадуванням про страшну трагедію, про роль лікарів в боротьбі за мир і в запобіганні війни в цілому. Ось уже понад 70 років, щороку 6 серпня о 8 годині 15 хвилин ранку японське місто Хіросіма завмирає – хвилина мовчання. Склавши руки біля грудей і нахиливши голови, люди похилого віку та молоді японці, матері і діти, вчителі та чиновники –  всі в ці хвилини думають про той страшний день 6 серпня 1945 року, коли на мирне місто була скинута атомна бомба.

Три життя Костя Буревія

 

 2 серпня відзначається 135 років від дня народження Костя Буревія  – українського письменника, публіциста, театрознавця. Справжнє ім'я – Костянтин Степанович Буровій. Народився 2 серпня 1888 року в селі Великі Меженки на Вороніжчині (Східна Слобожанщина) в українській родині. Освіту здобував самотужки; іспити за гімназію склав екстерном у Санкт-Петербурзі, де згодом навчався на Вищих комерційних курсах. У 1905 році вступив до загальноросійської партії есерів. Тричі був засуджений і засланий у віддалені райони Російської імперії. Від січня 1918 року входив до складу ЦК партії есерів, виступав проти узурпації влади більшовиками, був серед організаторів поволзького повстання. Після кількох арештів  припинив політичну діяльність.