.jpg)
14 березня в Україні вшановують добровольців – людей, які не були
військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи
примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук
зброю, щоб захистити країну. І
2014-й, і 2022-й рік показали, що воїни доброї волі в Україні – непоодинокі.
Добровольчий рух – один з феноменів українського суспільства. Одна з наших
суперсил. У важкі моменти
добровольці підтримали та посилили українську армію. У військо масово йшли найкращі. Люди, які
мали досягнення та перспективи у цивільному житті, залишали бізнес і родини,
наукові досягнення, успішну карʼєру в різних сферах і навіть своє життя в інших
країнах та добровільно йшли на поле бою, щоб захистити Україну. Вони ризикували
та ризикують життям заради нас. Чимало з них уже віддали свої життя. Шана і памʼять – це найменше, чим можемо
їм віддячити! Саме в цей день –
14
березня 2014-го на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності
вирушили 500 бійців Самооборони Майдану. Вони сформували перший добровольчий
батальйон для захисту України від російської гібридної агресії на Сході. Навесні того ж року виникла низка
добровольчих формувань – як поза державними структурами, так і при
облдержадміністраціях, Нацгвардії, поліції. У
боях 2014–2015 років російсько-української
війни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Більшість із них згодом
трансформувалися у військові частини силових структур. Наступний сплеск масового добровольчого
руху відбувся наприкінці 2021 – на початку 2022 років. На тлі загрози
повномасштабної війни в країні формувалися підрозділи територіальної оборони. А
після широкомасштабного вторгнення люди просто заполонили військкомати. Зараз
Сили територіальної оборони є наймолодшим родом військ в українській армії. День українського добровольця встановлено
Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року № 1822-VII на вшанування мужності та героїзму захисників
незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння
подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної
уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи
громадськості. Україна нині переживає найбільше випробування у своїй новітній
історії – збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність і
територіальну цілісність. Серед добровольчих формувань, котрі гідно долучалися
до відсічі ворогу в XX столітті, слід згадати загони Вільного козацтва та Гайдамацький кіш
Слобідської України в часи Української революції 1917–1921 років, січовиків
Карпатської Січі в 1938–1939 роках, воїнів УПА та партизан у часи Другої
світової війни. Завжди, у найважчі часи нашої історії,
знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист
своєї Батьківщини. Одна з
головних причин формування окремих незалежних батальйонів учасниками Майдану,
котрі вирішили боронити державність на фронті,
– бажання захищати Україну, залишаючись разом із побратимами, з людьми,
що стояли пліч-о-пліч на барикадах або були товаришами з патріотичних рухів. Нині
добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів
комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної
оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав
завтра. Наша готовність добровільно стати на
захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги. Українські добровольці –
це символ звитяги, самопожертви та героїзму. Слава героям-добровольцям! Слава Україні
