понеділок, 4 січня 2021 р.

Видатний діяч світу (до 150-річчя з дня народження)

 

            Агатангел Юхимович Кримський народився 15 січня 1871 року у Володимирі-Волинському в родині з татарсько-білоруським (батькова лінія) та польсько-литовським ( материна) корінням. Закінчив Другу Київську гімназію та Колегію Павла Галагана, де знаходився під впливом українського філолога П.Г. Житецького.

У 1889 році А. Кримський вступив до Лазаревського інституту східних мов у Москві,  закінчив його у 1892-му, але залишився на кафедрі арабської філології для підготовки до професорського звання.  Одночасно він пройшов курс історико-філологічного факультету Московського університету під керівництвом таких відомих викладачів: мовознавця, фольклориста й етнографа Всеволода Міллера, славіста Романа Брандта, фахівця з порівняльно-історичного індоєвропейського мовознавства П.Ф. Фортунатова, істориків П.Г. Виноградова, В.І. Гер'є, 
В.Й. Ключевського. У 1896 р.  склав магістерські іспити в Московському університеті – зі слов'янської філології, а в Санкт-Петербурзькому – з арабістики. Зразу після цього його відрядили до Сирії та Лівану, де він поглиблював знання з орієнталістики і працював над арабськими рукописами. Після повернення молодий вчений працював у Лазаревському інституті, викладаючи курси історії семітських мов, керуючи практичними вправами з російсько-арабського і навпаки перекладу, читаючи лекції з історії арабської літератури. У 1901 році Агатангел Юхимович очолив кафедру арабської словесності Лазаревського інституту та викладав перську, турецьку мови, арабську літературу, історії мусульманського Сходу. Відтоді він бере на себе ще й обов'язки  секретаря Східної комісії Московського археологічного товариства та редактора періодичного видання "Древности восточные", а також редактора серії "Труды по востоковедению", що містила чимало і його статей.

У 1918 році вчений переїхав до Києва, де став одним із засновників –   академіків Української академії наук (УАН), першим її неодмінним секретарем та очолив історико-філологічний відділ УАН. Одночасно Кримський працював професором на кафедрах україністики та східної історії Київського державного університету, очолював Інститут української наукової мови. З його ініціативи у Харкові було засновано Всеукраїнську наукову асоціацію сходознавства.

У 1930 році його майже усунули від науково-педагогічної роботи, а влітку 1941-го Агатангела Юхимовича заарештували та вивезли в Кустанайську область Казахстану, де він помер у таборі до кінця січня 1942-го (точна дата смерті – невідома).

Вченому належить авторство понад 1000 публікацій: монографій, підручників, статей, праць з арабістики, семітології, тюркології, іраністики. З перекладів А. Кримського починається школа художнього перекладу східної поезії в Україні й загалом у Європі.

 Агатангел Кримський володів майже шістдесятьма мовами, знав всі діалектні особливості української мови, був науковим редактором багатьох словників та збірників. зробив значний внесок в українське й російське сходознавство, займався проблемами розвитку української літературної мови, фольклористичним та етнографічним дослідженням, зокрема з антропології. Він залишив і  велику художню спадщину: поезії, оповідання та повісті. Ім’я українського академіка в 1970 році  було занесене у затверджений ХVІ сесією генеральної Асамблеї ЮНЕСКО перелік видатних діячів світу.