Леонід Костянтинович КАДЕНЮК народився 28 січня 1951 року в Клішківцях Хотинського району Чернівецької області в сім’ї сільських учителів. Вчився на відмінно, займався спортом. Польот в космос Юрія Гагаріна запалив Леонідове серце мрією про небо, про незвідані галактичні простори. Після закінчення школи зі срібною медаллю 17-річний юнак вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків (ЧВВАУЛ), яке закінчив у 1971 році з відзнакою і був залишений на службу в училищі в якості льотчика-інструктора. З серпня 1976 року по березень 1983-го перебував у загоні космонавтів Центру підготовки космонавтів у Зоряному містечку. З березня 1983 року — командир ланки у Липецькому центрі перенавчання та бойового застосування військових льотчиків. З червня 1984 року – льотчик-випробувач I класу у Державному науково-дослідному інституті ВПС ім. В.П. Чкалова, освоїв 54 типи та модифікації літаків. Згодом закінчив ще й Московський авіаційний інститут і працював у групі підготовки космонавтів (1988-1996). Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях «Союз» і орбітальній станції «Мир». Пройшов підготовку за програмою «Буран». Радянський Союз розпався, програма «Буран» була згорнута, різко скоротилося фінансування космічних програм. Але на світовій мапі з’явилась Україна — нова космічна держава з амбіціями та програмою участі в освоєнні космічного простору і створенні ракетно-космічної техніки, з перспективами виходу на світовий ринок космічних послуг. Та й не дивно, бо майже третина всього наукового, промислового та кадрового потенціалу СРСР була зосереджено в Україні. Народ гордиться успіхами своєї країни: полетів перший супутник «Січ-1», оголошено про будівництво телекомунікаційного супутника «Либідь», в Україну приїжджають делегації провідних космічних держав світу, укладаються перші міжнародні угоди, створюється спільне підприємство «Sea Launch» (США, РФ, Норвегія, Україна). Президент України Леонід Кучма домовляється з Президентом США Білом Клінтоном про співробітництво в космічній сфері та політ українського космонавта на американському космічному кораблі. В Україні оголошено конкурс на участь в цьому польоті і Леонід Костянтинович подає документи до конкурсної комісії. З найкращими результатами Каденюк проходить підготовку до польоту і в Україні (в інституті ботаніки НАН України), і в Сполучених Штатах Америки (в космічних центрах в м. Х’юстон та на космодромі ім. Дж. Кеннеді в Флориді). Під час місії STS-87 (19 листопада – 5 грудня 1997 року) в складі міжнародного екіпажу Наш космонавт здійснив 10 наукових експериментів, провів «космічний урок» для 40 тисяч українських та американських школярів в рамках освітньої програми. Після повернення Каденюк служить в армії, обирається депутатом у Верховну Раду України, членом Колегії Державного космічного агентства України, радником Прем’єр-Міністра України та Голови ДКА України. Його також обирають Президентом аерокосмічного товариства України. Леонід Костянтинович долучається і до роботи Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я» та Громадської ради екологічної безпеки. Він турбується про фінансування державних космічних програм, переконує керівництво країни підтримувати статус України як космічної держави, бере участь в численних міжнародних конференціях, готується здійснити ще один політ. Але незадовільне фінансування космічних програм приводить до згортання даної діяльності, бо на громадських засадах цим займатися неможливо. Каденюк не забував і про свою рідну Буковину: брав активну участь у роботі «Буковинського земляцтва»; привозив у рідне село своїх друзів-членів екіпажу космічного корабля «Коламбія», коли вони у 1998 році відвідали Україну. Леонід Каденюк мав такі звання та відзнаки: Герой України (1999), генерал-майор авіації, почесний громадянин міста Чернівці (2001), народний депутат України 4-го скликання (2002-2006), кандидат технічних наук (2006), радник Голови ДКА України (з 2011), президент Аерокосмічного товариства України (2015-2018), автор п’яти наукових рабіт та книги «Місія — Космос». Життя видатного українця обірвалося раптово. Він не встиг повністю використати свій потужний потенціал для науки, країни, людей. Помер 31 січня 2018 року в Києві під час традиційної ранкової пробіжки. Похований у Києві на Байковому кладовищі. Залишив про себе пам’ять, як про людину, наповнену космічною енергією, науковим світоглядом, шанобливим ставленням до людей, любов’ю до нашої планети.
