Бабин Яр - пам'ять і застереження

29 вересня, 82 роки тому в Києві сталася одна з найбільших трагічних подій в історії міста і в історії України періоду Другої світової війни. Наприкінці вересня 1941 року німецькі нацисти в урочищі Бабин Яр знищили єврейське населення міста. Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години, червоноармійці, комуністи, пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова. Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей. Розстріли в урочищі розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста. Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва.

Батько наукової фантастики

 

Герберт Веллс — англійський письменник широко відомий як фантаст, хоча має значний доробок з історичних, науково-популярних, політичних праць, публіцистики та створення настільних ігор. Також він писав біографії відомих людей, соціальні коментарі та підручники. Поряд з Мері Шеллі, Едгаром Елланом По та Жулем Верном, вважається одним із засновників сучасної наукової фантастики. Веллс писав про соціальні зрушення і світові катаклізми, про жорстокість війн і колоніальних загарбань, про можливості науки і силу людського розуму. Ще на початку XX ст. він передбачив великі майбутні відкриття, пов'язані з освоєнням космосу, міжпланетними подорожами, писав про ту роль, яку відіграватиме авіація, про відповідальність учених за наслідки зроблених ними наукових відкриттів. Народився Герберт Джордж (Wells, Herbert George) 21 вересня 1866 року недалеко від Лондона, у маленькому містечку Бромлі, в родині дрібного торговця. Його батько був власником крамнички посуду, в якій продавалося також приладдя для гри в крикет.

Міцна Віра, велика Надія і глибока Любов...

Від початку вересня 2023 року Україна перейшла на новий церковний календар і дати деяких звичних свят для нас змінилися. Зокрема, цього року День Віри, Надії, Любові та Софії відзначатимуть у неділю 17 вересня (замість 30 вересня). В цей день вшановують  пам'яті мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії. Ці жінки є прикладом мужності, стійкості та віри. Цього дня власниці цих чотирьох імен традиційно отримують привітання з днем ангела, а інші жінки обов'язково моляться святим, щоб отримати захист та благословення. Історія свята така : в II столітті вдова Софія разом з трьома своїми доньками (Вірою, Надією та Любов'ю) відправилася до Риму. Вони сповідували християнство, а в той час на території цього міста християни піддавалися жорстоким гонінням. Однак, Софія не боялася тортур і навіть смерті. Тому вона продовжувала щиро вірити в Бога і виховувала своїх дітей за християнськими правилами. Навіть назвала їх на честь трьох основних християнських чеснот.

Борис Харчук – український письменник, журналіст, редактор

 

Борис Микитович Харчук народився 13 вересня 1931 року в селі Лози Збаразького району на Тернопільщині. Він був старшим сином у багатодітній сім’ї селянина-хлібороба. У 1950 році закінчив Вишнівецьку середню школу і вступив до Кременецького педагогічного училища, гарно навчався, але був відрахований за те, що у своїх пародійних творах висміював керівництво закладу. Зумів перевестися до Полтавського педагогічного інституту, який закінчив у 1954 році. Потім навчався на Вищих літературних курсах у московському Літературному інституті ім. О. М. Горького. Борис Харчук працював науковим співробітником літературно-меморіального музею І. П. Котляревського та у редакції часопису «Міліцейський свисток» у Полтаві. У 1956 році журнал «Дніпро» опублікував його першу повість – «Йосип з гроша здачі», і молодий письменник отримав з Києва запрошення обійняти посаду завідуючого сектором преси у ЦК ЛКСМУ.

ЕВАКУЙОВАНІ НАЗАВЖДИ

Щороку у другу неділю вересня відзначають День пам’яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках. 9 вересня 1944 року УРСР та Польща уклали угоду про “взаємний обмін населенням”, в результаті якої понад 700 тисяч українців примусово виселили з домівок. Переселення мало бути добровільним, але перетворилося на примусові депортації. Людей тероризували, застосовували репресії, конфісковували майно. Умови переїзду українців були жахливими. Від дому до залізниці їх супроводжував військовий конвой. Поки люди чекали на відправлення поїзда  – жили на залізничних станціях просто неба, без належних санітарних умов, харчування та медичної допомоги. Перевозили депортованих переважно у товарних потягах – часом в одному вагоні з худобою.

9 вересня 2023 року - День борщу в Україні

 

День українського борщу – поки неофіційне свято. У січні 2022 року Комітет Верховної Ради України з гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити проект постанови №6361 про встановлення Дня українського борщу. Пропонується відзначати це свято щорічно другої суботи вересня.. Проект так і не розглянули, що зрозуміло, бо під час війни є важливіші питання. Але соцмережі та любов до смачної української страви зробили свою справу –  подія стала дуже популярною. Свято передбачає проведення заходів, фестивалів та змагань щодо приготування традиційного українського борщу у всіх регіонах України. Борщ - це не тільки традиційна перша страва українців, це також маркер національної ідентичності, що має, серед іншого, історичне, географічне та геополітичне значення.  Український борщ — гарячий заправний суп, на яловичині та свинині, основою якого є буряк, який надає йому характерного червоного кольору.

8 вересня - Міжнародний День грамотності!

Міжнародний День грамотності відзначається з 1966 року. У цей день проводяться конференції вчителів, на яких нагороджують найвидатніших педагогів. Свято було запроваджене й святкується не тільки на честь тих, хто дав людству писемність, але й всіх, хто навчає дітей і молодь та розповсюджує грамотність.

Щорічно 8 вересня в ході офіційної церемонії з нагоди Міжнародного дня грамотності присуджуються Міжнародні премії ЮНЕСКО в області грамотності: Премія ЮНЕСКО імені Короля Сечжона за поширення грамотності та Премія ЮНЕСКО імені Конфуція за поширення грамотності.

Мета Міжнародного дня грамотності — відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства у XXI столітті.