Бабин Яр - пам'ять і застереження
29 вересня, 82 роки тому в Києві сталася одна з найбільших трагічних подій в історії міста і в історії України періоду Другої світової війни. Наприкінці вересня 1941 року німецькі нацисти в урочищі Бабин Яр знищили єврейське населення міста. Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години, червоноармійці, комуністи, пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова. Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей. Розстріли в урочищі розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста. Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Кричущий злочин німецьких військових проти людяності. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри» – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв. Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Жертвами злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв. Нацисти знищили їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Пам’ять про трагедію Бабиного Яру попри всі обставини завжди залишалася живою. По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про масові жертви, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Проте це зробити не вдалося. Бабин Яр залишався застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками. Після відкриття й осмислення жахів Голокосту світова спільнота пристала на позицію «ніколи знову», але геноциди стаються і дотепер. Сьогодні в Україні – війна. Рашисти навіть риторику запозичують у нацистів, заявляючи про «розв’язання українського питання», подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання». Російський так званий «антифашизм» став головною загрозою для євреїв у сучасній Україні та наругою над пам’яттю про Голокост: російські війська обстрілюють єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр... У пам’яті українського народу скорботні події трагедії Бабиного Яру завжди живі, як живий біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру. У цей день скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі, співчуваємо болю і втратам. В серцях громадян України живе надія, що подібне більше ніколи не повториться.
