29 серпня — день народження Дмитра Донцова. Він з’явився на світ у 1883 році в Мелітополі, у родині з козацьким корінням. Його батько й дід з дитинства виховували хлопця в українському дусі. Сам Донцов згадував: “Українця з мене зробили: Гоголь, Шевченко, Куліш і Стороженко, яких я знаю з того часу, як навчився читати, цебто від 6 років життя (батько мав їх в бібліотеці)”. Освіту здобував у Мелітопольському реальному училищі, а згодом — на юридичних факультетах Петербурзького, Віденського і Львівського університетів. У 1905 році приєднався до Української соціал-демократичної робітничої партії, розпочавши революційну діяльність проти царського режиму. За свої переконання двічі зазнавав арештів. Згодом він відмовився від марксизму й став одним із найпалкіших прихильників інтегрального націоналізму, поєднуючи ідеї консервативної революції з боротьбою за державність. У 1912 році він одружився з львів’янкою Марією Бачинською й оселився у Львові. Вже у 1914 році став одним із засновників Союзу Визволення України — організації, що боролася проти російської імперії під час Першої світової війни. Після проголошення Української Держави працював у Києві: очолював Українську телеграфічну агенцію та Пресове бюро УНР у Берні. У 1922 році, завдяки підтримці Євгена Коновальця, він відновив видання "Літературно-наукового вісника", який став потужним ідеологічним центром українського руху. А вже у 1926 році світ побачив його працю "Націоналізм" — книгу, яка стала підручником для цілого покоління борців за волю України. Протягом життя Донцов працював і жив у Львові, Бухаресті, Празі, Відні, Берліні, а згодом у США та Канаді. Він ніколи не зупинявся у своїй місії — мобілізувати українців до боротьби за незалежність. Помер 30 березня 1973 року в Канаді. Його тіло спочиває в США, на українському кладовищі у Саут-Баунд-Брук. Дмитро Донцов залишив величезний спадок як ідеолог, публіцист, мислитель і філософ. Він був доктором права, спеціалістом з інформаційно-психологічних операцій, редактором і видавцем часописів "Заграва", "Літературно-науковий вісник", "Вісник". Саме його слово стало дороговказом для двох поколінь борців за Україну. Його ключові праці — "Націоналізм", "Де шукати наших традицій?", "Дух нашої давнини", "Туга за героїчним" — формували національну свідомість, надихали та об’єднували українців. Його ідеї вплинули на цілу когорту видатних діячів української культури й боротьби: Євгена Маланюка, Юрія Липу, Олену Телігу та багатьох інших. Донцов створив атмосферу нонконформізму й войовничого ідеалізму, яка згодом стала підґрунтям для виникнення Організації Українських Націоналістів і Української Повстанської Армії. Він закликав до національного відродження, наголошував на цивілізаційній місії України та закладав ідеологічний фундамент нашої державності.
