1 грудня 2023 року виповнюється 110 років від дня народження Платона Микитовича Воронька, українського поета, проникливого лірика, майстра публіцистичного вірша, колоритного пейзажиста. Щирість, відвертість,безпосередність і довіра до читача вирізняли його творчість з-поміж інших. Все, що вийшло з-під його пера – від розлогої поеми до ліричної мініатюри – спирається на грунт життєвого досвіду. Поет ішов від цього досвіду: від життя до літератури, а не навпаки. Платон Воронько народився 1 грудня 1913 року в селі Чернеччина поблизу Охтирки на Сумщині. Виховувався в охтирському дитячому інтернаті, потім вчився в Харківському автошляховому інституті, після закінчення якого поїхав до Таджикистану, де й працював за фахом. У 1935 р. його призивають до Червоної Армії. Демобілізувавшись, майбутній поет повертається на Сумщину, деякий час вчителює, а в 1937 році вступає до Літературного інституту ім. М. Горького.
І під час навчання в інституті, і в проміжках між боями 2 світової війни Воронько писав вірші, але не публікував їх. Зате деякі вірші, написані в походах, стали піснями. Чи не найбільший успіх серед ліричних творів випав на долю вірша "Я той, що греблі рве", написаного невдовзі по війні, — він став хрестоматійним. У творчому розвитку Платона Воронька цей вірш ніби завершував один і започатковував другий етап, межу між якими можна умовно означити кінцем 50-х років. До цього у поета вийшли збірки "Весняний грім" (1947), "Великий світ" (1948), "Славен мир" (1950), "Від Москви до Карпат" (1951), "Обов'язок" (1955), "Моя Гуцульщина" (1956), "Драгі другарі" (1959) та інші. Майже всі свої літературні премії отримав за «дорослі» вірші, але справжню славу здобули його неповторні поезії для дітей. Серед найвідоміших дитячих творів: збірки віршів «Всім по сім», «Читаночка», «Сніжна зіронька горить», «Облітав журавель», «Казка про Чугайстра» та багато інших. Платон Воронько помер 10 серпня 1988 року. Похований у Києві.