.jpg)
До 2022 року більшість українців Різдво Христове
відзначали 7 січня, а саме православні, греко-католики та деякі інші християни
східного обряду за застарілим юліанським календарем. З початком українсько-російської війни та
після того, коли 2017 року Різдво Христове — 25 грудня за григоріанським
календарем стало державним вихідним в Україні, питання щодо перенесення
святкування на 25 грудня неодноразово піднімається щороку, аби всі християни
України святкували Різдво в один день разом з більшістю християн світу. Предстоятель
ПЦУ митрополит Епіфаній в грудні 2020 року повідомив, що така зміна дати в
Україні можлива після того, коли до такого рішення буде готова церква. 24
травня 2023 року на Архієрейському Соборі, що проходив у Києво-Печерській
лаврі, було прийнято постанову, згідно з якою з 1 вересня 2023 року Православна
церква України переходить на новоюліанський календар, крім пасхальних свят. 28
червня 2023 року президент України В. Зеленський
вніс до Верховної Ради України законопроєкт, який скасовує свято Різдва
Христового 7 січня. Перед
Різдвом починається один з найтриваліших у році постів — Різдвяний піст. Він
триває 40 днів і необхідний, щоб очистити душу й тіло перед Різдвом Христовим.
Під час Різдвяного посту вірянам дозволяється їсти овочі, фрукти, каші, гриби,
бобові, інколи рибу. Але заборонено вживати м'ясо, яйця, молочні продукти, сир,
вершкове масло. Особливою
традицією українського Різдва є колядки — веселі пісні на релігійну тематику.
Колядники обходять будинки, тримаючи в руках велику зірку, та розважають своїх
сусідів і членів родини за гроші і солодкі подарунки. Здавна наші предки
вірили, чим більше кодядників прийде до хати, тим більше багатства і щастя буде
в ній наступного року. Святкування
самого Різдва починається від самого ранку. Українці зустрічають це велике свято
словами "Христос народився!" і чують у відповідь "Славімо
Його!". Святкування переважно проходить у родинному колі. Святковий стіл
завжди щедрий, вже не пісний. Цього дня прийнято згадувати покійників, родичів
та друзів. Ще один важливий
символ Різдва — вертеп. Деякі історики впевнені, що українці вже у XVII
столітті виставляли на Різдво вертепну драму. Цей звичай був загальнопоширеним
по всій Україні. Особливе
місце в українській оселі в різдвяний період займає дідух. Його заведено
ставити на кут стола або будинку. Створюють його зі снопа, якого збирали ще під
час закінчення жнив. Сніп зберігали впродовж всієї зими як символ родючості,
життя та безкінечності. З
переходом на новоюліанський календар багатьох українців цікавить, коли ж сідати
за стіл на Святий вечір. За традицією святковий вечір відбувається напередодні
Різдва, тобто 24 грудня. Це один з найбільш урочистих днів у православній
традиції, який в Україні відрізняється особливою пишністю та великою кількістю
обрядів. Напередодні Різдва Христвого кожна
українська родина сідає за накритий святковий стіл, на якому стоїть 12 пісних
страв (адже все ще триває Різдвяний піст). Це число не випадкове, адже воно
символізує 12 учнів Ісуса Христа (апостолів) та 12 місяців року. Господині
готують пісні страви з особливою увагою до деталей. Зазвичай це пісний борщ,
каші, бобові, риба, мед, сухофрукти та багато іншого. Головне місце на
святковому різдвяному столі займає кутя — святкова каша з родзинками,
перетертим маком і медом. Підготовка
до Святвечора включає не лише духовні практики, в українців здавна було
прийнято піклуватися про свою сім'ю та дім. Тому напередодні Святого вечора та
Різдва стіни зазвичай білили, прикрашали. Також Святвечір відрізняється
особливою традицією посту. Протягом всього дня не прийнято їсти аж до появи на
небі першої зірки. Тільки тоді вся родина сідає за стіл. Чому Різдво святкують три дні? Традиційно
Різдвяний період починається від Святого вечора (24 грудня) та закінчується
другим днем Різдва (26 грудня). Однак Святки все ще тривають і завершуються з
Водохрещем (6 січня). Гарних всім
свят!!! Перемоги, миру, добра та злагоди!!!
