8 січня 1935 року народився Василь Симоненко - український поет-шістдесятник і журналіст.
Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його життя вийшли лише збірки поезій «Тиша і грім» (1962) і казка «Цар Плаксій та Лоскотон» (1963). Василь Симоненко прожив неповних 29 років, із них на літературну творчість припадає 10. За життя поета вийшла друком лише одна збірка — «Тиша і грім», друга побачила світ тільки після його смерті.
Василь Симоненко — автор чудових казок для дітей, що їх уміщено у збірнику: «Цар Плаксій і Лоекотон». Їх поет написав для свого сина Олеся — весело, дотепно та повчально.
У казці Василя Симоненка «Цар Плаксій і Лоскотон» зображено країну Сльозолий, якою правив цар Плаксій. Усе його велике сімейство було дуже схожим на нього: «всі сльозливі через край».
Головні герої казки — Лоскотон і цар Плаксій — мають абсолютно протилежні погляди на життя. Як Добро і Зло, вони постійно сперечаються між собою за владу над людьми. Плаксій хоче, щоб люди страждали та повсякчас плакали, а Лоскотон навпаки — намагається звеселити усіх, подарувати гарний настрій та щастя. Показовий фінал казки, де «Цар Плаксій помер від сміху», а Лоскотон «живе й понині!» — демонструє нам авторське бачення перемоги Добра над Злом.