4 березня - 210 років від дня народження українського композитора, автора гімну України Михайла Михайловича Вербицького (1815 -1870). Михайло Вербицький народився у селищі Явірник-Руський біля
Перемишля (Польща) в сім’ї греко-католицького священника.Коли йому було
десять років – залишився без батька. Після цього матір відмовилася від опіки
над сином, тому Михайла виховував родич – перемиський єпископ Іван Снігурський.
Саме він започаткував музичну школу при перемишльській катедрі
греко-католицької церкви, де вчився і Вербицький.Навчався музики в Алоїза Нанке, Франтішека Лоренца. У 1829
році вперше виступив на урочистому богослужінні в складі хору Перемишльської
єпархії. Михайло Вербицький навчався у Львівській духовній семінарії, яку тричі
намагався закінчити. Перші два рази його виключили з навчального
закладу, а третій раз він сам пішов, адже мав піти працювати, щоб утримувати
сім’ю.Ще під час навчання у Львівській духовній
семінарії композитор добре оволодів грою на гітари. Саме він створив перший
український посібник гри на цьому інструменті.У
1950-му році його висвятили на священика.Композитор
був двічі одружений. Першою його жінкою була Барбара Сенер, яка після року
шлюбу померла. Друга жінка Вербицького також померла завчасно. Після цих шлюбів
у нього залишилися два сини: Іван та Андрій.У
1850-му році отримав свою першу парафію у селищі Завадів Яворівського району
Львівської області. Там він мешкав до 1852-го року.З 1853 по 1856 рік служив у селищі Стрілки
Старосамбірського району (Львівщина).У
1856-му році став парохом у селі Млини на Яворівщині, де мав досить скромні
умови для життя. Там він прослужив чотирнадцять років та жив до смерті. Вербицький також навчав музики. Серед його учнів були
такі композитори, як-от: Порфирій Бажанський та Віктор Матюк. Помер 7 грудня 1870 році від раку. Тоді йому було
п’ятдесят п’ять років. Похований у селі Млини. Коли саме Михайло Вербицький створив музику до гімну
України – досі не відомо. Оскільки немає точної дати, яку б подали науковці.
Водночас 15 січня 1863 року у львівському часописі «Мета» вперше на Галичині
надрукували текст «Ще не вмерла Україна» Павла Чубинського. Згодом Михайло Вербицький
дізнався про цей текст та написав до нього мелодію. Так, у 1865 році пісню «Ще
не вмерла Україна» надрукували разом з нотами. У жовтні 1910 року пісню «Ще не вмерла Україна» у
кельнському відділенні «Грамофону» записали на платівку. Тоді її виконав
український оперний співак Модест Менцинський. А в 1917-1920 роках композиція
стала одним із державних гімнів Української Народної Республіки (УНР).«Михайло Вербицький — це піонер
української музики на Галицькій Україні в 40-х роках ХІХ століття, коли у нас
ще не було ні Лисенка, ні «Запорожця за Дунаєм», ні «Вечорниць» Ніщинського. Вербицький є найбільшим нашим після Бортнянського духовним хоровим
композитором, творцем хорового стилю в Галичині. Він найкраще перейняв дух і
техніку духовної музики Бортнянського».Також
Людкевич додає, що саме Вербицькому «вдалося здійснити тодішній народний ідеал,
потрапити в чистий та щирий тон народної душі». Таким чином, композиції Михайла
Вербицького мають українську національну
основу, водночас у них відображено новаторство композитора, його власний стиль.
.jpg)
