В Україні 4 червня
вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти
України. Цей день було встановлено постановою Верховної Ради
України 2021 року. Дата вшанування була вибрана не випадково, адже щорічно саме
4 червня відзначається Міжнародний день дітей — безневинних жертв агресії,
заснований Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 9 серпня 1982
року. Його поява в календарі підтверджує зобов’язання ООН забезпечити захист
прав дітей. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять дітей України, які загинули від рук,
куль, розірваних ракет і бомб ворога. Сльози, відчай, біль, злість і ненависть!
Це те, що відчуває кожен з нас. Знищується народ. Знищується нація. Знищується
основна цінність – наше майбутнє. Відібрані, скалічені життя наших дітей – це
незгоєні довічні рани України. За роки
російсько-української війни постраждали десятки тисяч дітей з України, деякі
навіть не встигли побачити цей світ. Пам’ятаємо кожного янгола! Пам’ятаємо про
маленькі серця загиблих українців! За офіційними даними Офісу Генерального
прокурора України станом на ранок 26 травня 2025 року 630 дітей загинули та
понад 1960 отримали поранення різного ступеня тяжкості (без повного врахування
з місць активних воєнних дій), тисячі залишилися сиротами, втратили домівки,
або були насильно вивезені на окуповані території чи до росії. Найбільше постраждало дітей у таких
областях: Донецькій - 645, Харківській - 492, Херсонській - 208,
Дніпропетровській - 242, Київській - 146, Запорізькій - 181, Миколаївській -
119, Сумській - 139. Ці цифри — не просто статистика. Це
зламані долі. Це дитячі очі, що бачили війну, біль, втрати. Дванадцятий рік
росія веде війну проти України. Щоденно ворог незаконно вивозить дітей на
тимчасово окуповані території або ж у російську федерацію. Після початку
повномасштабного вторгнення росії кількість жертв серед дітей збільшується
щоденно. І фактичну кількість загиблих і поранених дітей встановити неможливо
через активні бойові дії. Зараз будь-які слова зайві… Гинуть діти… Закатовані,
зґвалтовані, гинуть від ракет і снарядів, гинуть від мін і під руїнами. У
центрі Європи гине наше майбутнє. Ми ніколи не пробачимо, і завжди будемо
пам’ятати, адже памʼять про українських загиблих дітей буде вічним шрамом та
однією з найболючіших сторінок нашої історії. Сьогодні ми маємо говорити про це
голосно. Щоб світ не мовчав. Щоб кожен агресор знав — за кожну сльозу дитини
буде відповідальність. Ми боремось не
лише за свободу. Ми боремось за право наших дітей жити у мирі. Віримо, що настане
день, коли українські діти знову сміятимуться без страху. Щира вдячність
Збройним Силам України, які щоденно боронять нашу землю, захищаючи кожну
дитину, кожну родину, кожен дім. Дякуємо кожному, хто підтримує наших
захисників — своїми донатами, турботою, працею і вірою. Саме завдяки вам
зберігається життя, зберігається Україна. Вічна пам’ять загиблим дітям. Вічна
шана їхнім родинам.
