Володимир Дрозд (1939 – 2003) – український письменник, драматург, публіцист, рецензент, редактор, журналіст.

 

25 серпня 2024 року виповнюється 85 років від дня народження Володимира Григоровича Дрозда, українського прозаїка. Його перу належить багато творів. які різняться за тематикою, настроєм та звучанням. Багатоликий Дрозд не вписувався ні в які схеми, для нього не існувало ніяких стереотипів. Автор вражав поєднанням фольклору з фантастикою, реального з химерним, будь то лірична повість чи гротескний твір, повний сарказму. Його оповідання викликають у читача сплеск емоцій, оскільки письменник вміє розмальовувати світ і «бачити зорі навіть у буденних калюжах», як писав його великий земляк Олександр Довженко.                                  Володимир Григорович Дрозд народився 25 серпня 1939 року у селі Петрушин на Чернігівщині у родині колгоспників. З дитячих років його вабило до себе художнє слово, він багато читав, добре вчився. Тому не дивно, що у 1959 році, відразу після закінчення школи, цілеспрямованого й обдарованого юнака прийняли на посаду журналіста у районну газету «Голос колгоспника». Першу книжку оповідань та новел «Люблю сині зорі» видав у 19 років. З 1961 по 1962 рік Володимир Дрозд працює у редакції обласної молодіжної газети «Комсомолець Чернігівщини», пише оповідання та новели на соціальні теми з філософськими узагальненнями та з елементами фантастики. Літературна критика схвально сприйняла письменника-початківця, а Спілка письменників України відразу прийняла його до своїх лав. Тоді ж Дрозд починає співпрацювати з республіканськими газетами «Літературна Україна» і «Молодь України». Але на початку 1963 року за бунтарство проти офіційних канонів мистецтва соціалістичного реалізму його спочатку звільняють з роботи, а у серпні призивають до лав радянської армії й відправляють служити на 3 роки в Забайкалля, подалі від суспільства.

20. 08 - 85 років від дня народження Валерія Шевчука - майстра психологічної і готичної прози

 

ЛЮДИНА, ЯКА ЗАБАГАТО ЗНАЛА

Ґарет Джонс (13 серпня1905 — 12 серпня 1935) не дожив одного дня до свого 30-ліття, але встиг сказати Заходу правду про Голодомор в Україні 1932-33 років  так голосно, як тільки міг.  Журналіст, який уперше у західній пресі заявив, що в Україні у 1932-1933 роках був Голодомор. Повернувшись з подорожі по СРСР, 29 березня 1933 року,  Ґарет Джонс зробив відомий прес-реліз про Великий Голод в Україні, надрукований багатьма газетами:"Я пройшов через безліч сіл і дванадцять колгоспів. Скрізь я чув плач. У нас немає хліба! Ми помираємо! Цей плач лунає по всій Росії — на Волзі, в Сибіру, в Білорусі, в Центральній Азії та Україні — "Передайте в Англію, що ми пухнемо від голоду!" Радянські офіційні особи заперечують існування будь-якого голоду, але через кілька хвилин після одного такого заперечення в потязі, я насмілився кинути на підлогу шматок зчерствілого хліба. Наче куля селянин кинувся на підлогу, схопив та поглинув його. Те саме повторилось зі шкіркою апельсина. Навіть чиновники з транспорту та офіцери ОДПУ попередили мене про небезпеку подорожей селом вночі через велику кількість доведених до відчаю через голод людей... Невдовзі прокремлівські сили на чолі з сумнозвісним лауреатом Пулітцерівської премії Волтером Дюранті розгорнули цілу інформаційну кампанію проти Ґарета Джонса, щоб спростувати його заяви про штучний характер Голоду.

Буковинський Кобзар

 

8 серпня 2024 року виповнюється 190 років від дня народження Юрія Адальбертовича Гординського (Осипа-Юрія Федьковича), українського прозаїка, поета, драматурга, перекладача, фольклориста. Він прийшов у літературу з українських Карпат, з Гуцульщини, краю, що одухотворив художнє слово письменника вічно живою народною поезією. Поєднавши назавжди свою долю з долею рідного краю, він художньою уявою обіймав усі українські землі, розмежовані у той час кордонами двох монархій – російської та австро-угорської. Він перший на Буковині почав писати народною мовою, продовжуючи і розвиваючи традиції М.Шашкевича, Т.Шевченка, став основоположником нової української літератури на буковинській землі, виступаючи у своїх творах виразником дум і прагнень трудового люду, талановитим художником слова, пристрасним борцем за його краще майбутнє.  Юрій Федькович народився 8 серпня 1834 року у Сторонці-Путилові Вижницького повіту (нині смт.Путила). Дитинство провів у рідному селі. Початкову освіту здобув приватним способом у селі Киселиці. Від жовтня 1846 р. до липня 1848 р. – навчався в німецькій нижчій реальній школі в Чернівцях. В 1849 р. виїхав до Молдавії, проживав в містах Ясси та Нямц, займався самоосвітою, почав писати вірші німецькою мовою. Влітку 1851 р. познайомився з німецьким художником і письменником Рудольфом Роткелем, який мав вплив на молодого Федьковича.

Загадковий боївкар ОУН

 

7 серпня 1913 року народився Григорій Мацейко, (псевдонім «Ґонта») — активіст Організації українських націоналістів (ОУН), боївкар, виконавець замаху на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. Народився у містечку Щирці, Львівщина. Був членом українського національно-патріотичного спортивного товариства «Луг», гімнастом. У 1929 році став членом ОУН. У 1931 році несвідомо допоміг польській поліції піймати члена ОУН Івана Мицика, який того ж року з доручення організації зліквідував на вулиці провокатора і секретного співробітника польської поліції. Мацейко думав, що це втікає звичайний злочинець і загородив йому дорогу. Щоби себе реабілітувати він добровільно зголосився виконати будь-яку роботу з доручення Крайової Екзекутиви ОУН, керівником якої в ті роки був Степан Бандера. Арештовувався польською поліцією у 1933 році. Відомий завдяки здійсненому 15 червня 1934 року вбивству міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького, одного з катів українців на окупованих Польщею територіях України. За фактом убивства Б. Перацького було порушено кримінальну справу та затримано 12 підозрюваних членів ОУН, серед яких опинилися Степан Бандера (крайовий провідник ОУН) та Богдан Підгайний (псевдо Бик; другий, після Шухевича, бойовий референт Крайової Екзекутиви ОУН), яких було заарештовано за два дні до вбивства при спробі перетнути польсько-чеський кордон.

5 серпня – день народження зірки німого кіно Віри Холодної

 

Чому Віра – Холодна? Насправді дівоче прізвище знаменитої полтавки – Левченко, її батько – гімназійний вчитель словесності з козацько-старшинського роду, який брав початок від ХVІІ століття. Холодною Віра стала у 1910 році, коли на балу познайомилася з молодим юристом Володимиром Холодним. Дуже цікавою людиною. Азартний автогонщик, він брав участь в автоперегонах і видавав першу в імперії спортивну газету «Авто». Та й сам гасав хвацько – не раз із Вірою потрапляв в аварії, і дивом обоє залишалися в живих. Родина у нього теж була цікава – Володимир мав трьох братів, добре знаних в Україні. Один із братів, Олексій, був музичним критиком, інший, Микола, – ботаніком, фізіологом та мікробіологом – його ім’я нині носить інститут ботаніки АН України. Ще один брат, Григорій, був секретарем Українського видавничого товариства у москві, потім переїхав до Києва, викладав у гімназії Кирило-Мефодіївського братства, був головою «Просвіти» в Чернігові, працював в інституті Української Наукової Мови, а згодом і очолював його. У 1929 році він був звинувачений у належності до Спілки Визволення України та засуджений до 8 років таборів, а після відбуття терміну – розстріляний.

Він лікував людей і мову…

 

25 липня народився Модест Левицький (1866 – 1932),  український письменник, мовознавець, перекладач та політичний діяч. Через яскраво виражені українські погляди у радянський час його художня спадщина замовчувалася, а твори були зараховані до «націоналістичних». Лише в 1966 р. у Львові випустили першу книжку його оповідань. Модеста Левицького українці цінували не лише як талановитого лікаря, (серед його пацієнтів були Леся Українка та Іван Франко), але і як справжнього патріота. Письменник боронив українську мову від недбалого ставлення, закликав шанувати її. Він є автором підручника з граматики української мови. Його літературні твори видано у п’яти томах. Це оповідання, романи, дослідження з мовознавства, наукові праці з медицини. Модест Пилипович Левицький, лікар за фахом, відомим став як письменник, композитор, педагог, культурний і громадський діяч. Народився 25 липня 1866 року в селі Вихілівці Проскурівського повіту на Поділлі (тепер Ярмолинецький район Хмельницької області) в сім’ї поміщика. Освіту здобував у Кам’янець-Подільській гімназії та Київському університеті. Навчався на історико – філологічному та медичному факультетах. Після закінчення університету чотири роки (1893-1897рр.) працював повітовим лікарем у Ковелі. Тут він знайомиться з родиною Косачів, відвідує Колодяжне, лікує і консультує Лесю Українку.

Людина, яка зробила себе сама

 

25 липня виповнюється 155 років від дня народження Михайла Косача - українського вченого-фізика, метеоролога, письменника, перекладача, автора низки оповідань та наукових праць, громадського діяча, одного з членів славетної родини Косачів (1869-1903). Він прожив коротке, але яскраве і діяльне життя. Михайло був найстаршим сином в родині Косачів, улюбленим братом Лесі Українки. Початкову освіту отримав від матері Олени Пчілки. Це допомогло йому вступити відразу до 5-го класу гімназії, яку закінчив зі срібною медаллю. В англійській мові є вираз "self-made man" - "людина, яка зробила себе сама". Так можна охарактеризувати Михайла. Усього досягав сам і своїм розумом. У дитинстві Михайло був "маминим мазунчиком". Олена Пчілка його найбільше любила. У свої 10 років він переміг у дискусії російського історика Дмитра Іловайського у питанні про княжу Русь Червоноруську. За порадою Олени Пчілки її 15-річний син Михайло (Михайло Обачний) і 13-річна дочка Лариса (Леся Українка) переклали українською "Вечорниці на хуторі під Диканькою". Їхній переклад надрукували у Львові 1885 року. Михайло навчався на фізико-математичному факультеті Київського, а потім Тартуського (Естонія) університетів. Захистив дисертацію з фізики. Опублікував низку праць з теоретичної фізики і метеорології. У нього було багато обдарувань і широке коло захоплень.

День Української Державності

 

День Української Державності символізує тисячолітню історію державотворення України, корені якої сягають до середньовічної держави Київської Русі. День Української Державності був установлений у 2021 році через підписання офіційного документа на відзначення 30-ї річниці Незалежності України. Тож у 2024 році українці святкують це свято лише третій рік поспіль. День української державності є значущим святом для всіх українців. Він символізує колективні досягнення і зобов’язання перед майбутніми поколіннями. Українська державність — це спільна історія, в якій ми виростали разом, боролися за нашу незалежність та досягли численних великих успіхів. Це спільне майбутнє, в якому ми прагнемо жити у єдності та міцній державі, що захищає наші права й інтереси.У цьому  році це свято буде відзначатися вперше 15 липня. Раніше його святкували 28 липня, але з переходом на новоюліанський календар, свято було перенесено.

«З НАРОДНОГО НАПИВШИСЬ ДЖЕРЕЛА…»

Василь Лукич Юхимович народився 12 липня 1924 року в селі Сингаї Коростенського району Житомирської області. Закінчив Вінницький педагогічний інститут. Учасник війни, нагороджений медалями та Почесними Грамотами Президіï Верховноï Ради України. З 1956 р. - член Спілки письменників. Заслужений працівник культури, заслужений діяч мистецтв Украïни, лауреат літературних премій: "Пам'ять" та імені Остапа Вишні. Був активним членом міжнародної громадської організації "Земляцтво житомирян" у місті Києві. Віктором Васильчуком (членом Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України) заснована Літературна премія імені Василя Юхимовича. Автор більш як 20 книжок поезій. Серед них: "Не пройду стороннім", "З клекоту літ", "Вікно у світ", "Зоряна балада", "Чорно-білі листівки", "Юності цвіт", "Подорожники";  книжок гумористичних віршів "Який Яків - така й дяка", Весілля з квитанцією", "Євангеліє від Лукича", "Виводок жарт-птиці; весільних пісень "На Поділлі - весілля"; збірок пісень "Нагадую піснею" та "Серпанкова земля".

Націоналіст від народження...

Ігор Миро́нович Калине́ць — поет і прозаїк, один із чільних представників так званої "пізньошістдесятницької" генерації і дисидентсько—самвидавного руху в Україні, політв’язень. Живе і працює у Львові. Автор сімнадцяти поетичних збірок, написаних у період між серединою шістдесятих та 1981 роком. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка. Народився 9 липня 1939 року в місті Ходорові на Львівщині, у віруючій родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових репресій комуністичного режиму в Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. Його світогляд виявився несумісним з офіційною ідеологією. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету імені Івана Франка. Зaкінчивши філoлoгічний фaкультет Львівськoгo унівеpситету 1961 poку, пpaцювaв в oблaснoму apхіві. У січні 1972, в період масових арештів в Україні, була заарештована дружина Ігоря Калинця — Ірина Стасів-Калинець.

28 червня - День Конституції України

Першою українською збіркою законів вважається Конституція Пилипа Орлика, ухвалена в 1710 році. Документ регулював відносини між гетьманом і запорізькими козаками, відстоюючи інтереси останніх. На думку істориків, вона стала однією з перших європейських конституцій нового часу. У Конституції Пилипа Орлика було передбачено створення першої в Європі моделі вільної, незалежної держави, заснованої на природному праві народу на свободу і самовизначення. У документі визначено поняття вільного народу, основи демократії та правосуддя, а також антикорупційні та соціальні засади.  Однак чинності ця Конституція так і не набула. Другу Конституцію України ухвалила 1918 року Центральна Рада УНР. Документ розроблявся під керівництвом Михайла Грушевського і проголошував незалежність УНР. Він не встиг набути чинності через німецьку окупацію України. Після заснування Радянського Союзу з'явилася Конституція УРСР, яка мала кілька редакцій. Зрештою, зі здобуттям незалежності з'явилася необхідність у головному зводі законів країни.

16 червня - День батька в Україні

Наші батьки - найближчі до нас люди в усьому світі. Тато і мама - найперші слова, які в більшості ми вимовляємо, коли вчимося розмовляти рідною мовою. Ми намагаємося їх порівнювати, дивимося на них, вивчаємо їх. Вони для нас одночасно і найбільша загадка, і найбільше відкриття. Добре, коли вони є у нас і сумно, коли залишають. День батька, так само як і День матері, відзначається у багатьох країнах сучасного світу. Починаючи з 2019 року, в Україні офіційно відзначають День батька. Це свято було запроваджено на честь всіх татусів. Однак, в умовах війни в країні, воно набуло особливого значення, оскільки тисячі батьків вирушили на захист України від російської навали.Україна святкує День батька як офіційне свято, щорічно в третю неділю червня. Указ Президента України , підписаний 18 травня 2019 року, визначає це свято як «з метою створення сприятливих умов для зміцнення інституту сім'ї як основи суспільства та визнання на державному рівні ролі батька у вихованні дітей». День батька виник у США. Перше вшановування батьківського дня відзначили у штаті Вашингтон у 1910 році. Ініціаторкою цього свята стала Сонора Смарт Додд із Спокана. Історія свята коріниться у власному досвіді дорослішання Сонори: після смерті матері вона та її п’ятеро братів та сестер залишилися на вихованні свого батька. Чоловік виявив себе турботливим та люблячим батьком, який надавав дітям всю необхідну підтримку. Таким чином, у майбутньому Сонора вирішила віддячити своєму батькові та всім іншим турботливим батькам Америки, які допомагають у

Зроби довкілля кращим!

5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища   Цей день вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щорічно святкується в більш ніж 100 країнах світу. Щороку він відзначається по-різному, у тому числі вуличними мітингами, парадами велосипедистів, “зеленими” концертами, конкурсами творів і плакатів у школах, посадкою дерев, кампаніями по утилізації відходів і прибиранням територій, а також безліччю інших способів. Та, в будь-якому випадку, цей день є прекрасною нагодою зробити хоча б один крок до покращення стану довкілля. Стан довкілля залежить від людини, від кожного з нас. Тільки екологічно свідомі зможуть зберегти і примножити природні багатства та передати їх у спадок нащадкам. Святкування цього Дня розраховане на те, щоб привнести людський фактор у питання охорони довкілля; дати народам світу можливість активно сприяти стійкому й справедливому розвитку; сприяти розумінню того, що основною рушійною силою зміни підходів до природоохоронних питань є громади; а також роз'яснити корисність партнерських відносин, щоб у всіх країн і народів було більше безпечне й благополучне майбутнє.  Важко визначити, коли саме почалося вивчення екології. Окремі дисципліни біології та наук про Землю відносяться до

Дитинства яскравого мить...

У перший літній день у світі відзначають День захисту дітей.  Присвячене воно дітям і підліткам але  стосується насамперед дорослих - їх закликають об'єднатися, щоб забезпечити дітям світле майбутнє, захистити їхні права. Офіційно це свято було засновано в листопаді 1949 року в Парижі на Раді Міжнародної демократичної федерації жінок. Тоді особливо гостро стояло питання про здоров'я і благополуччя дітей - час був повоєнний. Уперше День захисту дітей відзначили 1950 року - одразу в 51 країні світу. За іншою версією свято відзначили ще раніше - 1925 року в Сан-Франциско за сприяння Генерального консула Китаю, який підготував для китайських дітей-сиріт Фестиваль човнів-драконів (Дуань-у Цзе). Святкування припало на 1 червня. Як би там не було, мета у цього дня завжди була однією - привернути увагу до потреб і прав дитини. Міжнародний день дітей має також свій прапор - це зелене тло, на якому зображена земна куля та 5 людських фігурок різного кольору. Основні права дитини визначені відповідною Конвенцією ООН. Цей документ було ратифіковано 191 країною світу. Держави-сторони взяли на себе обов'язок поважати і забезпечувати всі права дитини, передбачені Конвенцією. Документ визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку.

Є мова - є нація

Щороку 24 травня у всіх слов’янських країнах відзначають День слов’янської писемності і культури й урочисто прославляють творців слов’янської писемності святих Кирила і Мефодія, які походили із знатного і благочестивого роду й проживали в грецькому місті Солуні. Брати були православними ченцями і слов'янську абетку створили в грецькому монастирі.Учені вважають, що слов’янська писемність була створена в 9 столітті, приблизно в 863 році. Кирило, який з малих літ мав великий хист і досконало опанував всі науки свого часу, а також вивчив багато мов, на основі грецької створив слов’янську абетку. Він істотно змінив грецьку абетку, щоб більш точно передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця. У середньовічній Європі слов’янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур. Крім того, брати-греки переклали слов’янською мовою Євангеліє, Апостол і Псалтир. За внесок святих Кирила і Мефодія в культуру Європи Папа Іван Павло II в 1980 році оголосив їх покровителями Старого континенту. День пам’яті цих святих як День слов’янської писемності і культури почали святкувати в Болгарії ще в 19 столітті, а потім ця традиція перейшла і в інші країни:  Україну, Білорусь, Молдову. Цікаві факти про слов'янські мови та писемність:

- До слов'янських відносять кілька десятків сучасних мов, на яких говорять близько 440 мільйонів чоловік. Всі слов'янські мови мають приблизно 80% загального лексикону. Імовірно, предком сучасних слов'янських мов є праслов'янська мова, яка існувала приблизно в 2-1 столітті до н.е. Ніяких її письмових пам'яток не виявлено.

Українська вишиванка - код нації

Сьогодні в Україні святкують День вишиванки. Свято з'явилося доволі нещодавно – у 2006 році. Авторами ідеї вшановувати українській традиційний одяг були студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету. Ініціатори створення свята Олександр Ткачук та Леся Воронюк розповідали, що одного дня на перерві побачили друга у вишитій сорочці, після чого вони вирішили запропонувати всім охочим прийти в один день у вишиванках. Спочатку акцію підтримало лише 10 студентів, але наступного року до них приєдналися учні та викладачі інших факультетів університету.Невдовзі масштаби свята розрослися до всеукраїнського рівня, а в наші дні День вишиванки відзначають у понад 100 країнах, тому він отримав назву Всесвітнього. Свято покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу, тому відзначають його одягнувши вишиванку. У мирні часи з нагоди Дня вишиванки відбувалися масові заходи, присвячені історії та культурі вишитих сорочок. Проводили пізнавальні виставки, лекції, флешмоби, мегамарші у вишиванках, концерти, покази фільмів.

З родини йде життя людини

У1989 році Асамблея ООН проголосила 1994 рік Міжнародним роком сім'ї. Мета — поглиблення розуміння питань родини, об'єднання можливостей різних країн для розв'язання всіх найсерйозніших питань, пов'язаних із сім'єю. Запровадження свята було викликано стурбованістю світової спільноти сучасним становищем родини та її значенням у процесі виховання покоління, що підростає. Отже, 20 вересня 1993 року відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН було запроваджено Міжнародний день сім'ї, який відзначається щороку 15 травня. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім'ї — єдність всієї людської сім'ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою. Сім'я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім'ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу. У всі часи за відношенням держави, а також за становищем родини в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім'ї та держави — необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян. З сім'ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона є джерелом любові, поваги, солідарності та прихильності, те, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина.

День сім'ї в Україні цього року відзначають разом із Міжнародним днем сім'ї. У 2023 році в Україні відзначали два сімейні свята: 15 травня - Міжнародний день сім'ї,8 липня - український День сім'ї (День родини). 28 липня 2023 року указом президента України замість Дня сім'ї 8 липня був встановлений День сім'ї 15 травня - тобто, в один день із Міжнародним днем сім'ї. Сім'я - найдорожче, що є в житті. Особливо її цінність відчуваєш зараз, у нелегкий воєнний час. У День сім'ї традиційно відбуваються просвітницькі та святкові заходи - тематичні конференції, благодійні акції, концерти. У Міжнародного дня сім'ї щороку змінюється тема свята - наприклад, проблеми бідних сімей, культура здорового життя в сім'ї, виховання дітей, сімейні традиції тощо. Але головне завдання цього дня - приділити увагу дорогим серцю людям.

8 травня - памятаємо і перемагаємо

Законом України від 12 червня 2023 року було встановлено «День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років», який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років. Таким чином Україна доєдналася до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни.  А також це нагадаування про те, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР.  У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат. Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг тих, хто боровся з нацизмом і переміг його.

А що ти знаєш про Великдень ?

Великдень — найбільше християнське свято. Цей день вважається днем Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву — Пасха. Свято Великодня має язичеські корені і народилося набагато раніше за свято Пасхи, ще до зародження в Україні християнства. В давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і була тісно пов'язана весняна поминальна обрядовість. Існує думка, що євангельська подія, на честь якої встановлена Пасха, а також пасхальні обряди найімовірніше запозичені з язичеських та іудейських культів і у переродженому вигляді пов'язані з особою Христа (хоча спочатку християнські богослови не визнавали спорідненості Ісуса Христа з язичеськими воскресаючими богами і тільки євангельські твори вважалися істинними). Але християнське оформлення свята мало змінило сутність язичеських обрядів. Свято Великодня в Україні сьогодні символізує загальне відродження та обновлення. Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів... " Згідно іншої легенди, свято Великодня народилося сім тисяч років тому, ще за часів до християнства, і було пов'язане з язичеськими культами. Слово "Пасха" походить від назви старозаповітного свята, яке відзначали іудеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальний агнець євреїв став прообразом Христа, тому Христос ще іменується Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.

23 квітня - Всесвітній день книги та авторського права

 

12 квітня - День працівників ракетно-космічної галузі України

 

Людина, яка змогла стати вільною

Олесь Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська в родині колгоспника. Після того, як у 1921 році померла його мати, хлопчика виховували бабуся та дідусь. Дитячі роки провів в слободі Суха Кобеляцького району Полтавської області. Після закінчення семирічної школи в 1933-му році О.Гончар працював кореспондентом районної газети та вступив до Харківського технікуму журналістики. У 1938р. вступив до Харківського університету на філологічний факультет. І в цьому ж році в грудневому номері журналу « Радянська література» було надруковано оповідання першокурсника О. Гончара «Стокозове поле». Після третього курсу пішов добровольцем на фронт. Приймав участь у війні як сержант-мінометник, зокрема у битві за Київ на річці Рось.

Микола Міхновський - ідеолог самостійництва

31 березня 1873 року – на Полтавщині у родині сільського священика народився Микола Міхновський, адвокат, ідеолог самостійницької течії в українському русі початку ХХ століття. Він був нащадком старовинного козацького роду. Батько знав українських пісень та дум, чому навчив і сина. А богослужіння правив українською. Навчаючись на юридичному факультеті Київського університету Св. Володимира, Міхновський увійшов до таємної політичної організаціїї «Братство тарасівців». 1899-го він з коханою переїхав до Харкова, тікаючи від її чоловіка. Але шлюб не склався. Тут Міхновський займався адвокатською практикою і швидко зійшовся з місцевою українською громадою. 1900-го він разом зі студентами влаштував у Харкові концерт, присвячений 100-річчю «Енеїди» Івана Котляревського, виступав перед учасниками Шевченківських свят у Полтаві і Харкові, закликав до збройної боротьби за права українського народу.

Міхновський відгукнувся на пропозицію керівників новоствореної Революційної української партії (РУП) і написав для неї програму «Самостійна Україна». 1902-го, після розриву з РУП, Міхновський заснував Українську народну партію (УНП), для якої написав мініфест «10 заповідей УНП». З усіх сил він намагався донести свої ідеї до людей: заснував україномовний журнал, друкував свої дописи у пресі, видавав книжечки, в судах захищав українських активістів.

Честь. Мужність. Закон.

Щороку 26 березня українці відзначають День Національної гвардії України, а гвардійці отримують привітання від близьких, колег та друзів. Професія нацгвардійців складна та надзвичайно відповідальна, особливо під час війни. Ці професіонали захищають важливі державні та військові об'єкти, забезпечують правопорядок, запобігають терористичним атакам та злочинним діям. Національна гвардія України як окрема силова структура існувала з 1991 по 2000 рік. У 2014 році після початку військової агресії РФ проти України Нацгвардію відновили як військове формування на базі МВС України. Набір до Національної гвардії був виключно добровільним. День Національної гвардії як свято було засновано Петром Порошенком 18 березня 2015 року. Датою свята було вибрано 26 березня, в який раніше відзначали День МВС. У березні 2015 року президент Петро Порошенко своїм указом запровадив свято, «враховуючи значення та роль Національної гвардії України у виконанні завдань із забезпечення державної безпеки та оборони держави, захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку».

Майстер історичної прози

 

Cьогодні, 21 березня, 95-річчя від дня народження Юрія Мушкетика (1929, с. Вертіївка, Чернігівська область - 2019, Київ) - письменника, публіциста, літературного критика, громадського діяча, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, очільника Національної спілки письменників України (1986 по 2001), Героя України (2009).  Юрій Мушкетик - неперевершений майстер історичної прози. Його творчий доробок налічує понад півтори сотні повістей і романів. Серед найбільш відомих - нетлінні романи “Яса”, “Рубіж”, “Брат на брата”, “Гайдамаки”, які продовжують видаватися в Україні та за кордоном. Мушкетик був головним редактором літературно-художнього журналу “Дніпро” в часи тотальної ідеологічної цензури (1958-1972), і саме завдяки йому там друкували твори талановитих українських письменників і літературних критиків: Василя Стуса, Євгена Сверстюка, Івана Світличного, Івана Дзюби, Віктора Іванисенка, Миколи Руденка, Михайлини Коцюбинської. Тоді у “Дніпрі” вийшли “Сибірські новели” Б.Антоненка-Давидовича і щоденники О. Довженка.

Жінка схожа на весну

Сьогодні 19 березня народилася геніальна українська письменниця, одна з найвідоміших українок сучасності, Лауреат Шевченківської премії, яку називають «голосом народу», «честю і совістю нашої епохи», — Ліна Костенко. Вірші й проза Ліни Костенко одночасно обпікають і лікують душу. За своє життя поетеса пережила п’ятнадцятирічне творче вигнання, безстрашно протестувала в середині 60-х проти утисків української інтелігенції, а згодом отримала всенародну шану й любов. Видатна письменниця-шістдесятниця, якій виповнюється 94 роки, після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України надзвичайно підтримує наш народ. Її творчість дає наснагу продовжувати боротьбу. Вже понад рік поспіль ми щодня виборюємо нашу свободу та відстоюємо свою незалежність.

21 березня – Всесвітній день поезії

«Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.»

Л. Костенко

Кожного року світ відзначає 21 березня день поезії. Свято було створено за ініціативою ЮНЕСКО. Поетична творчість відома у світі вже хтозна-скільки тисячоліть. Найдавніші вірші, за твердженням істориків, були написані ще в 23 столітті до нашої ери. Вони були створені принцесою Ен-Хеду-ана (En-hedu-ana) і знахідка підтверджена артефактами. Принцеса є найбільш раннім автором, відомим по імені, а також першої поетесою. Вона була дочкою засновника Аккадского царства - царя Саргона, і відома своїми шумерськими гімнами. Найстарішим аргументом є документ — клинопис на керамічних табличках “Епос про Гільгамеша”. Створили його приблизно 17-18 століття до нашої ери, тоді це була території Давньої Месопотамії. Геніальне досягнення людства, частина світової культури — це про поезію. Вона може спонукати до високих дій, спрямовувати за собою маси та об'єднувати людей. Передати будь-який емоційний стан — романтичний, трагічний, філософські міркування чи біль утрати можуть декілька написаних віршованих рядків. День поезії святкують в усьому світі. Саме завдяки талановитим віршам можливо висловити почуття та емоції на будь-якій мові.Також всім відомий поет Гомер (жив у Давній Греції), який прославився завдяки написаним поемам — “Іліада”, “Одіссея “.

Верховна Рада України та Закарпатська і Львівська обласні ради проголосили 2024 рік – роком Августина Волошина, першого в історії законно обраного президента Української держави, який народився 17 березня 150 років тому.

 

210 років від дня народження Тараса Шевченка

9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим Пророком, Великим Кобзарем і українським генієм.

Цікаві факти із життя Т. Шевченка:

1.Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см.

2. Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.

3. У 1975 році один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.

4. 1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко.

5. Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.

6. За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860 році був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта «Притча про робітників на винограднику».

7. 500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.

8. Основну освіту Кобзар отримував всього лише 2 роки в церковно-приходській школі. Багатьма знаннями поет зобов’язаний баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мов, але основні знання мов Тарас отримав від лакеїв.

9. Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, будучи успішним портретистом. У своєму щоденнику він писав про величезне задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша за 100 рублів, що було значною сумою для того часу.

10. 2500 рублів – еквівалент 45 кілограмів срібла – саме стільки було витрачено на викуп поета з кріпацтва. Заробити таку фантастичну суму зміг Карл Брюллов, написавши портрет Василя Жуковського і продавши його на аукціоні. За деякими даними, частина грошей була надана імператорською сім’єю. 400 рублів виділила сама імператриця Олександра Федорівна і по 300 рублів – спадкоємець престолу Олександр II і княгиня Олена Павлівна.

11. 15 років – стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав із України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував із дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати.

Вислови відомих людей про Т. Шевченка:

«Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю».

О. Вишня

20 лютого - День народження Уласа Самчука

Вивчайте рідну мову !!!

Міжнародний день рідної мови покликаний спонукати уряди й населення всіх країн захищати й розвивати мову кожного народу, що існує на планеті. Ця всесвітня подія відзначається щороку 21 лютого, а засновницею свята виступила ЮНЕСКО. Своєю особливою мовою будь-яка етнічна спільнота завжди вирізняється з-поміж інших. Рідна мова є носієм цінностей та знань, які передаються з покоління в покоління в якості нематеріального культурного спадку. На жаль, 43% мов зараз перебувають під загрозою цілковитого зникнення. Що два тижні припиняє своє існування мова одного з народів світу. 40% людей не мають змоги отримати освіту рідною мовою, а це є дуже важливим фактором формування національної свідомості.Всі соціальні істоти спілкуються один з одним — від бджіл та мурах до китів та мавп. Але тільки люди використовують для спілкування мову, яка являє собою набагато більше, ніж набір певних сигналів.

Символ нескореності та боротьби за свободу

19 лютого  відзначається День Державного герба України — дата, яка вшановує встановлення національного символу. Здавна Тризуб виступає як символ нескореності та боротьби українського народу за свободу. Цей символ є об'єднувальним елементом для українських патріотів, які віддано захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України. В Україні існують три офіційні символи — Державний Герб, Державний Прапор та Державний Гімн, які становлять уособлення українського народу, його культуру та традицій. Тризуб — це віддзеркалення історії нашого народу та символ нашої боротьби за суверенітет держави. Кожен патріот та свідомий українець виражає повагу гербу своєї країни, що є одночасно визнанням внеску його предків у будівництво та захист самобутності та незалежності України. День Державного Герба України — це національне українське свято, що символізує боротьбу за незалежність. У цей день українці вшановують свою давню культуру та символіку, яка включає носіння національного одягу, розгортання прапору з державною символікою.

Євгенія Кононенко

Кононенко Євгенія Анатоліївна народилася 17 лютого 1959 року у Києві. Письменниця має дві вищі освіти. Перша пов'язана з точними науками (закінчила механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка (тепер – Київський національний університет ім. Т. Шевченка, 1981), друга – з філологією (факультет французької філології Київського інституту іноземних мов (тепер – Київський лінгвістичний університет, 1994). Живе у Києві, має сина та доньку. Працює науковим співробітником Українського центру культурних досліджень. Євгенія Кононенко є членом Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Літературний дебют відбувся 1996 року. У творчому доробку Євгенії Кононенко поезії, оповідання та есеї, повісті і романи, кілька дитячих книжок, ряд культурологічних розвідок з тем популярної культури і гендерних питань та журналістські статті. Але найбільше визнання Євгенія Кононенко отримала за свою коротку прозу: книжки її оповідань, новел та есеїв постійно додруковуються в Україні, перекладаються за кордоном і є темою наукових досліджень в Україні та за її межами.

Всесвітній день боротьби проти раку

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку, який було засновано у 2000 році на першому Всесвітньому саміті по боротьбі з онкологічними захворюваннями у Парижі. Підписана керівниками держав та провідних медичних центрів Паризька хартія боротьби з раком об'єднує науковців, лікарів - практиків, громадськість та державні органи задля перемоги над однією з найнебезпечніших патологій – раком. Головною метою проведення Всесвітнього дня боротьби проти раку є: підвищення обізнаності про рак, як про одне із найпоширеніших захворювань сучасної цивілізації, привернення уваги суспільства до важливості запобігання, вчасного виявлення та лікування злоякісних новоутворень, формулювання завдань, що стоять перед світом у боротьбі зі злоякісними захворюваннями. Рівний доступ до профілактики раку, діагностики, лікування та догляду може щодня рятувати життя. Вчасна діагностика, яка досягається обізнаністю про рак та доступністю медичної допомоги, забезпечує позитивний клінічний результат у понад третині випадків. За даними ВООЗ, у 2020 році від раку померло близько 10 млн людей. Рак виникає зі зміненої клітини, яка "втратила контроль" і почала надмірно ділитися, формуючи пухлину.

Дитячий письменник божою милістю

 

Сьогодні минає 94 роки від дня народження Всеволода Нестайка (30.01.1930 - 16.08.2014) — беззаперечного класика сучасної української дитячої літератури! Він написав понад 30 книжок, якими зачитуються мільйони дітей від 2 до 102. «Торе­а­дори з Васюківки» — перший український дитячий бестселер. Важко знайти в нашій літе­ра­турі щось веселіше й читабельніше, ніж ця неперевершена книжка Всеволода Нестайка. У 2004 «Тореадори» вийшли в «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Зі» в новій авторській редакції з надзвичайно веселими епізодами, а у 2023 році — в ілюстрованому виданні з неймовірними ілюстраціями Ростислава Попського.  Зі спогадів Нестайка: «У ДИТИНСТВІ Я БУВ РУДЕНЬКИЙ, ХУДЕНЬКИЙ І МАЛЕНЬКИЙ — чи не найменший у першому класі. І страшенно хотів якнайшвидше вирости. За порадою однокласника Васі, такого ж, як і я, шпінгалета, я прив’язував до однієї ноги важку праску, до другої — цеглину, хапався за верхню планку одвірка і висів, поки вистачало сил, намагаючись витягти своє тіло. А ще той Вася мені сказав, що від дощу все росте. І я довго простоював під дощем, підставляючи струменям свою грішну руду голову. Мама дивувалася, чого в мене постійний нежить. Швидше вирости я хотів ще й тому, що дитинство моє, на жаль, було не дуже безхмарним і щасливим. Тато мій, колишній «січовий стрілець», 1933 року був заарештований і загинув. З трьох рочків пізнав я, що таке доля безбатченка, де чи не єдиною втіхою були книжки. А коли мені було всього одинадцять, почалася війна.

Рубікон першої російсько-української війни

 

Хронологія основних подій російсько-української війни 1917 – 1918 рр.

1917

7 листопада – більшовицький збройний переворот Леніна – Троцького в Петрограді. Падіння Тимчасового уряду в Росії та в Україні, захоплення влади більшовицькою Радою народних комісарів (Раднарком) в регіонах колишньої імперії. Організація Українською Центральною Радою (УЦР) в Києві крайового Комітету для охорони революції в Україні.

20 листопада – III Універсал УЦР. Проголошення Української Народної Республіки (УНР) в складі Росії. Формування добровольчих українських підрозділів для захисту державності.

Грудень – ультиматум Леніна, загальний наступ більшовиків на Україну. Зайняття Харкова та проголошення фейкової “республіки” (“Українська народна республіка рад”).

Агент британської розвідки і успішний письменник.

Вільям Сомерсет Моем народився 25 січня 1874 року в Парижі. Його батько Роберт Ормонд Моем походив з родини успішних британських правників, які вже понад сто років займалися юриспруденцією. Дід майбутнього письменника по батьковій лінії був одним із засновників Спілки юристів у Лондоні, видав чимало професійних робіт і одну збірку художніх есе. Батько письменника працював юрисконсультом при британському посольстві у Франції. Мати письменника походила з родини британського колоніального військовика. Його дід по матері рано помер, а бабуся писала салонні романси і «романи для дівчат». Народження Вільяма батьки спеціально спланували на території посольства, щоб дитина мала законні підстави говорити, що народилася на території Великої Британії. В ранньому дитинстві хлопець мав няню-француженку і розмовляв майже виключно французькою. Втративши матір у восьмирічному віці, а батька — у десятирічному, він став брати уроки англійської у посольського священника. Після цього був відісланий до дядька — Генрі Макдональда Моема, який служив вікарієм в англійському місті Вітстебл.

Великий пісняр Шотландії

 

5 січня - 265 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), шотландського поета-романтика.                                                                      Роберт Бернс народився в сім'ї фермера. Коротке його життя минало в безперервній боротьбі зі злиднями, у важкій пращ на фермах, орендування яких було вигідне лише для землевласників. Зіткнення з жадібними й грубими володарями, з проповідниками кальвіністських общин і простими людьми в невеликих селах південно-західної Шотландії, де минула дитинство та юність поета, рано познайомили його з нерівністю та утиском бідняків. Людина незалежного розуму й гордої душі, він глибоко співчував таким, як він сам, безправним трудівникам. Його освіта обмежилась уроками батька, який знав грамоту й лічбу, читанням маленької бібліотеки, що ретельно зберігалася. Потяг юнака до знань побачив і розвинув сором'язливий сільський вчитель, друг його батька. Багатий духовний світ поета, його надзвичайна майстерність — все це отримано шляхом безперервної й наполегливої самоосвіти.

20 січня - День вшанування захисників Донецького аеропорту

У ніч на 26 травня 2014 року угруповання проросійських сепаратистів здійснило спробу захопити Донецьке летовище, авіасполучення на якому було припинено ще 6 травня. З другої спроби бойовики зайняли частину приміщень будівлі. Вони в ультимативній формі вимагали від українських силовиків, які знаходилися в старому терміналі аеропорту, скласти зброю і здатися. Український уряд, у свою чергу, теж висунув сепаратистам ультиматум про звільнення захоплених будівель. Жодна зі сторін не хотіла йти на поступки – розпочався бій. У медіацентрі РНБО тоді заявили, що підрозділи армійського спецназу за підтримки бойової авіації завдали удару по терористах, які намагалися взяти під контроль міжнародний аеропорт Донецька. Була задіяна штурмова і армійська авіації, проведена висадка десанту. Силами АТО внаслідок ефективної спецоперації було знищено третину сепаратистського батальйону «Восток». У лавах бойовиків почалася паніка, натомість українські військові підрозділи надійно закріпилися в районі аеропорту. Після бою 26 травня ситуація навколо летовища залишалася доволі спокійною.

Буктрейлер на збірку В. Симоненка "Провесінь надій"

 

Видатний український поет-шістдесятник

8 січня 1935 року народився Василь Симоненко - український поет-шістдесятник і журналіст. Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його життя вийшли лише збірки поезій «Тиша і грім» (1962) і казка «Цар Плаксій та Лоскотон» (1963). Василь Симоненко прожив неповних 29 років, із них на літературну творчість припадає 10. За життя поета вийшла друком лише одна збірка — «Тиша і грім», друга побачила світ тільки після його смерті. Василь Симоненко — автор чудових ка­зок для дітей, що їх уміщено у збірнику: «Цар Плаксій і Лоекотон». Їх по­ет написав для свого сина Олеся — весело, дотеп­но та повчально. У казці Василя Симоненка «Цар Плаксій і Лоскотон» зображе­но країну Сльозолий, якою правив цар Плаксій. Усе його велике сімейство було дуже схожим на нього: «всі сльозливі через край». Головні герої казки — Лоскотон і цар Плаксій — мають абсо­лютно протилежні погляди на життя. Як Добро і Зло, вони постійно сперечаються між собою за владу над людьми.