Історія новорічних свят

 

Христос народився....

До 2022 року більшість українців Різдво Христове відзначали 7 січня, а саме православні, греко-католики та деякі інші християни східного обряду за застарілим юліанським календарем. З початком українсько-російської війни та після того, коли 2017 року Різдво Христове — 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним в Україні, питання щодо перенесення святкування на 25 грудня неодноразово піднімається щороку, аби всі християни України святкували Різдво в один день разом з більшістю християн світу. Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній в грудні 2020 року повідомив, що така зміна дати в Україні можлива після того, коли до такого рішення буде готова церква. 24 травня 2023 року на Архієрейському Соборі, що проходив у Києво-Печерській лаврі, було прийнято постанову, згідно з якою з 1 вересня 2023 року Православна церква України переходить на новоюліанський календар, крім пасхальних свят. 28 червня 2023 року президент України В. Зеленський вніс до Верховної Ради України законопроєкт, який скасовує свято Різдва Христового 7 січня.

65 років від дня народження Соломії Павличко

15 грудня 1958 року народилася Соломія Павличко – письменниця, перекладачка, авторка праць із теорії літератури та історії фемінізму. Дочка українського поета і громадського діяча Дмитра Павличка. Народилася у Львові, згодом з батьками переїхала до Києва. Закінчила відділення романо-германських мов і літератури Київського державного університету ім. Т. Шевченка. З 1995 року – доктор філологічних наук, 3 1997 – професор «Києво-Могилянської академії», у 1999 році стала лауреаткою премії імені Сергія Єфремова за працю «Дискурс модернізму в українській літературі».

У 1992 році Соломія Павличко створила видавництво перекладної наукової літератури «Основи», очолила  його  редакційну раду і формувала  видавничу політику. Започаткувала в Україні видання феміністичної літератури, займалася ідеєю партнерської сім'ї, образом нової української жінки – активної, творчої. «Фемінізм мене цікавить як наукове та інтелектуальне явище. Я вже розказувала, як мене було виховано. Це було справжнє феміністичне виховання, коли батьки тобі кажуть: ти повністю повинна розраховувати на власні сили – ніякі заміжжя, ніякі мужчини, ніякі сторонні люди – тільки ти сама можеш зробити себе щасливою. І я так і стараюся жити і сподіваюся, що моя дочка буде жити так само», – говорила Соломія Дмитрівна в інтерв’ю 1998 року.

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

14 грудня в Україні відзначають День вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС — людей, які ціною свого життя і здоров’я змогли здолати страшну трагедію XX століття, що сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС.  Саме 14 грудня було офіційно повідомлено про завершення будівництва і прийняття в експлуатацію комплексу захисних споруд над зруйнованим у результаті вибуху четвертим енергоблоком ЧАЕС, чим було завершено перший етап ліквідації наслідків аварії на атомній станції. Це, по суті, була перша перемога над зловісним атомом, який вирвався з-під контролю людини після квітневого вибуху. Цей день пам'яті давно став скорботним нагадуванням всьому людству про важку перемогу над вогнем, який охопив реактор атомної станції. Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей і опромінення тисяч ліквідаторів. Їхній подвиг неможливо переоцінити – як не можна переоцінити значення того, що вони зробили. Їхній героїзм, патріотизм і професійна майстерність перевірені часом.

Євген Сверстюк - дисидент, мислитель, совість нації

Євген Сверстюк – шляхетний лицар зі страдницькою долею, до останку відданий українству.  Народився 13 грудня 1928 року в селі Сільце Горохівського району на Волині – тоді Волинського воєводства, що належало Польщі, в сім’ї неписьменних селян. Закінчив філологічний факультет Львівського університету. Згодом – аспірантуру Інституту психології. Викладав українську літературу в Полтавському педагогічному інституті, завідував відділом прози журналу «Вітчизна». Працював у НДІ психології в Києві. У 1960-х його чотири рази звільняли з роботи з політичних мотивів. До арешту в 1972-му працював відповідальним секретарем редакції «Українського ботанічного журналу». Активно писав для самвидаву. За статтею «антирадянська агітація» був засуджений до семи років таборів суворого режиму і п’яти років заслання. У таборі неодноразово оголошував голодування, регулярно потрапляв до карцеру. Після повернення до Києва працював столяром на Київській фабриці індпошиву. 1979 року у Нью-Йоркському видавництві «Пролог» вийшла упорядкована Іваном Кошелівцем збірка творів Євгена Сверстюка під назвою «Вибране».

Борис Грінченко: поле діяльності - СЛОВО

 Народився Борис Грінченко 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян. У родині було п’ятеро дітей (Борис, Петро, Ганна, Любов, Аполлінарія). Борис був найстаршим. Читати майбутній письменник навчився у 5 років. Усе своє недовге життя, лише 47 років, Борис Грінченко невтомно працював задля української культури. Він – автор «Словаря української мови», багатьох підручників, один із організаторів товариства «Просвіта», активно боровся за право викладати українську мову в школах. У старших класах гімназії Борис Грінченко підтримував зв’язок із гуртком революціонерів-народників, за що був ув’язнений. Цей арешт мав свої сумні наслідки: набута у в’язниці хвороба легень (туберкульоз), яка врешті стала фатальною, відчуження родини, наляканої вільнодумством сина, заборона продовжувати навчання в університеті. Проте посилено займаючись самоосвітою, Борис Дмитрович у 1881 році успішно склав екзамен на народного вчителя. Понад 10 років свого життя письменник віддав учительській праці.

Співець чудової пори дитинства

Письменник Анатолій Костецький  — працьовитий, талановитий, цікавий, несподіваний, зі своїм власним баченням світу, високою поетичною культурою. Сьогодні йому би виповнилось 75 років. Народився 6 грудня 1948 року в Києві у родині вчителів. Про своє дитинство розповідає з гумором: «Дитинство було важким: класний керівник — тато. Нормальні діти відпочивали після школи, а мене вчили і в школі, і вдома...» Після закінчення середньої школи навчався в технікумі радіоелектроники, згодом закінчив факультет кібернетики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Дебютував у літературі збіркою віршів для дітей «Джміль про сонечко гуде», за якою вийшло друком ще багато поезій, казок, оповідань і повістей. За повість «Мінімакс — кишеньковий дракон» письменникові було присуджено премію імені Миколи Трублаїні (1986).  У 80-х роках Анатолій Костецький був викладачем в університеті ім. Т. Шевченка. Своїми книжками Костецький вибудував для дітей ціле місто, яке заселив меткими, балакучими, непосидющими, закоханами та ніжними хлопчаками й дівчатками.

5 грудня 92 роки від дня народження Григора Тютюнника

 

Видатний український дитячий поет

1 грудня 2023 року виповнюється 110 років від дня народження Платона Микитовича Воронька, українського поета, проникливого лірика, майстра публіцистичного вірша, колоритного пейзажиста. Щирість, відвертість,безпосередність і довіра до читача вирізняли його творчість з-поміж інших. Все, що вийшло з-під його пера – від розлогої поеми до ліричної мініатюри – спирається на грунт життєвого досвіду. Поет ішов від цього досвіду: від життя до літератури, а не навпаки. Платон Воронько народився 1 грудня 1913 року в селі Чернеччина поблизу Охтирки на Сумщині. Виховувався в охтирському дитячому інтернаті, потім вчився в Харківському автошляховому інституті, після закінчення якого поїхав до Таджикистану, де й працював за фахом. У 1935 р. його призивають до Червоної Армії. Демобілізувавшись, майбутній поет повертається на Сумщину, деякий час вчителює, а в 1937 році вступає до Літературного інституту ім. М. Горького.

Корифей українського слова (245 років від дня народження Г. Ф. Квітки-Основ’яненка (Квітки) (1778-1843), українського драматурга, прозаїка)

 

Григорій Федорович Квітка народився 29 листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова. Звідси його літературний псевдонім - Основ'яненко.  Квітка увійшов в історію української літератури як зачинатель і перший класик художньої прози. Був представником дворянського роду козачого старшинського походження. Герб Квітки з'являється в XVII столітті спершу на Полтавщині, де один із Квіток був Гадяцьким полковником, а потім переселилися в Слобідську Україну, були пов’язані із заснуванням міста Харкова, увійшли у дворянську еліту місцевого значення. З дитинства Квітка був хворим і кволим. Не здобув широкої освіти в учбових закладах, навчався лише вдома та в школі при монастирі. Григорій мав музичний хист: грав на флейті та фортепіано. 3 1793 до 1797 року Г. Квітка перебував на військовій службі, а з 1804 по 1805 упродовж кількох місяців - послушником у монастирі. Йти у ченці Григорія Федоровича вмовив Г. Сковорода, який був добре знайомий з родиною Квіток. Залишивши монастир, він знову повернувся на військову службу, але вже через рік вийшов у відставку.

Ціна нашої свободи – висока, пам'ятаймо про це!

День Гі́дності та Свобо́ди в Україні  святкується щороку 21 листопада на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції та Революції Гідності. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту. За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.

Всесвітній день дитини

Свято,  Всесвітній день дитини,  виникло в середині минулого століття, а саме в 1954-му році, коли Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй затвердила свою резолюцію № 836 (IX), рекомендувавши всім країнам відзначати цей день, починаючи з 1956-го року. Спочатку дата святкування Дня дитини рекомендувалася виключно на розсуд кожної держави, яка визнає для себе доцільним відзначати цей день. В багатьох суверенних державах, виник Міжнародний день захисту дітей, який відзначається 1-го червня. Пізніше, 20-го листопада 1959-го року прийняли «Декларацію прав дитини». Потім, в 1989-му році, також 20-го листопада всесвітнім співтовариством була прийнята «Конвенція прав дитини» так питання з єдиної для всіх датою святкування цього дня було вирішено само собою. Тепер в офіційних документах всесвітньої організації об’єднаних націй фігурує саме ця дата. Метою святкування Всесвітнього дня дитини є привернення уваги широкої громадськості, організацій та урядових установ до питань, спрямованих на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Актуальність проблем дитинства залишається високою, на жаль і до цього дня.

Літописець українського народного характеру

Іван Семенович Левицький (літературний псевдонім — Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві, в сім’ї сільського священика. Батько його був людиною прогресивних поглядів, мав велику домашню книгозбірню і на власні кошти організував школу для селян. Змалку Іван вивчав історію України з книжок у батьківській бібліотеці. На сьомому році життя хлопця віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі. Там опанував латинську, грецьку та церковнослов’янську мови. Незважаючи на сувору дисципліну, покарання й схоластичні методи викладання, Левицький навчався успішно й після училища вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік. У семінарії захоплювався творами Т.Шевченка. Закінчивши семінарію, деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем церковнослов’янської мови, арифметики та географії. 1861 року Левицький вступає до Київської духовної академії.

Толерантним бути модно

Державами-членами Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, що зібралися в Парижі на двадцять восьму сесію Генеральної конференції ЮНЕСКО 25 жовтня — 16 листопада 1995 року, звертаючи особливу увагу на обов’язок розвивати та забезпечувати поважання прав людини та основних свобод для всіх без винятку незалежно від їхньої раси, статі, мови, національної належності, релігії або стану здоров’я і боротися з проявами нетерпимості, було прийнято та урочисто проголошено Декларацію принципів толерантності зі сповненням рішучості зробити все необхідне для утвердження ідеалів толерантності в суспільстві, оскільки толерантність є не тільки важливим принципом, а й необхідною умовою миру та соціально-економічного розвитку всіх народів. За змістом статті 1 Декларації толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості.

Історія «Книги рекордів Гіннеса»

Кожного року у третій четвер листопада відзначається Всесвітній день книги рекордів Гіннеса. Свято започаткували у 2005 році, дата обрана на честь дня, коли Книга рекордів Гіннеса здобула титул найбільш продаваної книги з авторськими правами. Хто ж був такий Артур Гіннес, чиє ім'я носить книга рекордів, і яку незвичайну функцію вона спочатку виконувала? Артур Гіннес (1725-1803) був не вченим або письменником, який збирав цікаві відомості про все на світі, а відомим пивоваром, який володів великою пивоварнею в Дубліні і був успішним бізнесменом. Своєю справою Гіннес зайнявся після того, як його родич, архієпископ Прайс залишив йому у спадок 100 фунтів стерлінгів. 27-річний Артур взяв в оренду невелику пивоварню з прилеглою ділянкою землі, і вже через кілька років пиво під маркою Guinness стало одним з найпопулярніших в Дубліні. Справу продовжили його сини, а компанія під назвою Arthur Guinness Son & Co стала однією з самих процвітаючих в пивоварному бізнесі. Своєю появою Книга рекордів Гіннесса зобов'язана не Артуру Гіннесу і навіть не його синам.

Екоцид - мовчазна жертва війни

6 листопада – Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів,  який встановила Генеральна Асамблея ООН у 2001 році, посилаючись на Декларацію тисячоліття, де вказано охороняти навколишнє середовище. Цей день заснований з метою привернення уваги до екологічних наслідків війни. Війна – це не тільки кров, смерть, зруйновані долі та знедолені сім'ї. Це знищене навколишнє середовище. Війна може протягом лічених хвилин знищити те, що іноді було створено цілими поколіннями. Сьогодні, для України, ця дата має особливе та важливе значення. Наша держава безпосередньо зіткнулася з цією проблемою. Значні території в зоні проведення бойових дій отримали катастрофічну шкоду, стан довкілля серйозно постраждав. Росіяни як варвари знищують усе, вчиняють справжній екоцид і навіть не усвідомлюють, що навколишнє середовище не визнає кордонів...

31 жовтня - Міжнародний день Чорного моря

Екологічне свято Міжнародний день Чорного моря щорічно відзначають 31 жовтня в день, коли в 1996 році шість причорноморських країн - Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, росія і Україна - підписали Стратегічний план дій з реабілітації і захисту Чорного моря. Цей План був розроблений після проведення всебічних досліджень морського середовища, які показали, що його життєздатність істотно погіршилася порівняно з попередніми трьома десятиліттями. Чорне море і його води Керченською протокою з’єднуються з Азовським морем, а протокою Босфор - з Мармуровим морем, через протоку Дарданелли - з Егейським і Середземним морями, будучи внутрішнім морем басейну Атлантичного океану. Його екологія дуже важлива для всього прилеглого регіону. У море впадають такі великі річки, як Дунай, Дніпро, Дністер і більш дрібні - Мзимта, Псоу, Бзибь, Ріоні, Кодор, Інгурі, Чорох, Кизилирмак, Єшільирмак, Сакар’я, Південний Буг, Камчия, Велека.

День української писемності та мови

Щороку восени відзначають День української писемності та мови — у пам'ять про святого Нестора Літописця. Свято започаткували 6 листопада 1997 року. Тодішній президент України Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав указ № 1241/97 "Про День української писемності та мови". До 2023 року його відзначали 9 листопада — у день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця — за юліанським календарем, за яким церква жила донедавна. В Україні, зокрема в культурних закладах, бібліотеках, в школах та вишах цього дня проводять серії заходів. Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном. Вважається, що саме Нестор (1056–1114) — монах Києво-Печерської лаври є автором першої писемної історії українських земель — "Повісті врем'яних літ".

Міжнародний день ООН

24 жовтня світ відзначає Міжнародний день Організації Об'єднаних Націй (ООН). Цього дня у 1945 році 51 країна світу ратифікувала Хартію про створення організації для запобігання глобальним міжнародним конфліктам. За час існування Організації Об'єднаних Націй була проведена 71 операція з підтримання миру, а у 1988 році миротворчим силам ООН була присуджена Нобелівська премія миру. Перша сесія Генеральної асамблеї відбулася 10 січня 1946 року у Лондоні. Перша резолюція була присвячена мирному використанню атомної енергії та ліквідації атомної та іншої зброї масового знищення. Тоді ж відбулося і перше засідання Ради безпеки ООН, до якої увійшли 11 країн. Наразі членами ООН є 193 країни, Україна як незалежна держава приєдналася у 1991 році, до цього з 1945 року Київ брав участь у роботі організації як УРСР. Військовий персонал організації Об'єднаних Націй — це так звані "блакитні каски", дислоковані на місцях.

Людина - не товар

Щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми, мета якого – висвітлення проблеми торгівлі людьми, необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідування злочинців, надання допомоги постраждалим особам. Торгівля людьми є глобальним злочинним бізнесом, сучасною формою рабства, що грубо порушує права людини. Під час пандемії Covid-19 та повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України проблема торгівлі людьми набула особливого значення. Адже жінки та діти, які вимушено перетинають державний кордон та мають обмежений доступ до тимчасового захисту, автоматично стають вразливими категоріями осіб, які підпадають під ризик торгівлі людьми.

Спасибі, вчителю, за все...

 

Всесвітній день вчителя відзначають щороку 5 жовтня. Він заснований Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури  у 1994 році і  нагадує про важливість освітян у формуванні майбутнього покоління. Саме цього дня у далекому 1966 році в Парижі відбулася Спеціальна міжурядова конференція, на якій обговорювалися питання статусу вчителів. Під час цієї конференції був прийнятий важливий документ, який включав перелік рішень з підвищення статусу педагогічного персоналу в інтересах покращення якості освіти.  Святкові заходи з нагоди Всесвітнього дня вчителя незмінно проходять саме в цей день, хоча в деяких країнах свято відзначається і в інші дні, близькі до цієї дати. Як же відзначають цей день в різних країнах? Аргентина. Тут День вчителя — це одне з головних національних свят, відзначають його 11 вересня. Оголошують загальний вихідний, і аргентинці із задоволенням вітають вчителів. США. У Сполучених Штатах святкують цілий тиждень, присвячений учителям, на початку травня. Діти зазвичай дарують педагогам власноруч зроблені листівки. Китай. Свято відзначають 28 вересня — в день народження Конфуція. Колишні учні зазвичай приходять в школи та вітають вчителів. Діти ж дарують викладачам квіти та готують виступи.Таїланд.

Бабин Яр - пам'ять і застереження

29 вересня, 82 роки тому в Києві сталася одна з найбільших трагічних подій в історії міста і в історії України періоду Другої світової війни. Наприкінці вересня 1941 року німецькі нацисти в урочищі Бабин Яр знищили єврейське населення міста. Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години, червоноармійці, комуністи, пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова. Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей. Розстріли в урочищі розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста. Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва.

Батько наукової фантастики

 

Герберт Веллс — англійський письменник широко відомий як фантаст, хоча має значний доробок з історичних, науково-популярних, політичних праць, публіцистики та створення настільних ігор. Також він писав біографії відомих людей, соціальні коментарі та підручники. Поряд з Мері Шеллі, Едгаром Елланом По та Жулем Верном, вважається одним із засновників сучасної наукової фантастики. Веллс писав про соціальні зрушення і світові катаклізми, про жорстокість війн і колоніальних загарбань, про можливості науки і силу людського розуму. Ще на початку XX ст. він передбачив великі майбутні відкриття, пов'язані з освоєнням космосу, міжпланетними подорожами, писав про ту роль, яку відіграватиме авіація, про відповідальність учених за наслідки зроблених ними наукових відкриттів. Народився Герберт Джордж (Wells, Herbert George) 21 вересня 1866 року недалеко від Лондона, у маленькому містечку Бромлі, в родині дрібного торговця. Його батько був власником крамнички посуду, в якій продавалося також приладдя для гри в крикет.

Міцна Віра, велика Надія і глибока Любов...

Від початку вересня 2023 року Україна перейшла на новий церковний календар і дати деяких звичних свят для нас змінилися. Зокрема, цього року День Віри, Надії, Любові та Софії відзначатимуть у неділю 17 вересня (замість 30 вересня). В цей день вшановують  пам'яті мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії. Ці жінки є прикладом мужності, стійкості та віри. Цього дня власниці цих чотирьох імен традиційно отримують привітання з днем ангела, а інші жінки обов'язково моляться святим, щоб отримати захист та благословення. Історія свята така : в II столітті вдова Софія разом з трьома своїми доньками (Вірою, Надією та Любов'ю) відправилася до Риму. Вони сповідували християнство, а в той час на території цього міста християни піддавалися жорстоким гонінням. Однак, Софія не боялася тортур і навіть смерті. Тому вона продовжувала щиро вірити в Бога і виховувала своїх дітей за християнськими правилами. Навіть назвала їх на честь трьох основних християнських чеснот.

Борис Харчук – український письменник, журналіст, редактор

 

Борис Микитович Харчук народився 13 вересня 1931 року в селі Лози Збаразького району на Тернопільщині. Він був старшим сином у багатодітній сім’ї селянина-хлібороба. У 1950 році закінчив Вишнівецьку середню школу і вступив до Кременецького педагогічного училища, гарно навчався, але був відрахований за те, що у своїх пародійних творах висміював керівництво закладу. Зумів перевестися до Полтавського педагогічного інституту, який закінчив у 1954 році. Потім навчався на Вищих літературних курсах у московському Літературному інституті ім. О. М. Горького. Борис Харчук працював науковим співробітником літературно-меморіального музею І. П. Котляревського та у редакції часопису «Міліцейський свисток» у Полтаві. У 1956 році журнал «Дніпро» опублікував його першу повість – «Йосип з гроша здачі», і молодий письменник отримав з Києва запрошення обійняти посаду завідуючого сектором преси у ЦК ЛКСМУ.

ЕВАКУЙОВАНІ НАЗАВЖДИ

Щороку у другу неділю вересня відзначають День пам’яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках. 9 вересня 1944 року УРСР та Польща уклали угоду про “взаємний обмін населенням”, в результаті якої понад 700 тисяч українців примусово виселили з домівок. Переселення мало бути добровільним, але перетворилося на примусові депортації. Людей тероризували, застосовували репресії, конфісковували майно. Умови переїзду українців були жахливими. Від дому до залізниці їх супроводжував військовий конвой. Поки люди чекали на відправлення поїзда  – жили на залізничних станціях просто неба, без належних санітарних умов, харчування та медичної допомоги. Перевозили депортованих переважно у товарних потягах – часом в одному вагоні з худобою.

9 вересня 2023 року - День борщу в Україні

 

День українського борщу – поки неофіційне свято. У січні 2022 року Комітет Верховної Ради України з гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити проект постанови №6361 про встановлення Дня українського борщу. Пропонується відзначати це свято щорічно другої суботи вересня.. Проект так і не розглянули, що зрозуміло, бо під час війни є важливіші питання. Але соцмережі та любов до смачної української страви зробили свою справу –  подія стала дуже популярною. Свято передбачає проведення заходів, фестивалів та змагань щодо приготування традиційного українського борщу у всіх регіонах України. Борщ - це не тільки традиційна перша страва українців, це також маркер національної ідентичності, що має, серед іншого, історичне, географічне та геополітичне значення.  Український борщ — гарячий заправний суп, на яловичині та свинині, основою якого є буряк, який надає йому характерного червоного кольору.

8 вересня - Міжнародний День грамотності!

Міжнародний День грамотності відзначається з 1966 року. У цей день проводяться конференції вчителів, на яких нагороджують найвидатніших педагогів. Свято було запроваджене й святкується не тільки на честь тих, хто дав людству писемність, але й всіх, хто навчає дітей і молодь та розповсюджує грамотність.

Щорічно 8 вересня в ході офіційної церемонії з нагоди Міжнародного дня грамотності присуджуються Міжнародні премії ЮНЕСКО в області грамотності: Премія ЮНЕСКО імені Короля Сечжона за поширення грамотності та Премія ЮНЕСКО імені Конфуція за поширення грамотності.

Мета Міжнародного дня грамотності — відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства у XXI столітті.

«Нехай від лих і бід усіх вас береже здоровий сміх!»

 

30 серпня виповнюється 101 рік від дня народження Павла Глазового — українського поета-гумориста і сатирика, лавреата премії імені Остапа Вишні, першого лавреата премії імені Петра Сагайдачного. Народився Павло 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка Казанківського району Миколаївської області, куди переїхали його батьки перед народженням сина, рятуючись від комнезамівців (комітету незаможних селян). Батько майбутнього поета Прокіп Глазовий був родом із Криворіжжя, мав двох коней та землю, вважався міцним господарем, його дружина була донькою священника. А з приходом радянської влади цей господар залишився без нічого — все було реквізовано. Ненависть до більшовиків залишилася в Прокопа Глазового на все життя.  Пізніше Павло Прокопович розповість, як 11-річним пережив Голодомор, як на його очах померла від голоду й виснаження молодша сестричка, як селян, що намагалися вибратися до міста за продуктами, солдати завертали iз залізничних станцій назад — на голодну смерть.

День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України — пам'ятний день в Україні, який відзначають 29 серпня. Вшановуються військовослужбовці і учасники добровольчих формувань, які загинули, відстоюючи незалежність України

 

Рей Бредбері - казкар, мораліст і людина

 

Рей Дуґлас Бре́дбері – один із найвідоміших американських письменників-фантастів, автор близько 400 літературних творів різних жанрів: оповідань, романів, віршів, есе, п'єс для театру і радіо, кіно- й телесценаріїв. Твори письменника є впізнаваними за їх емоційним, психологічним стилем. Рей  народився 22 серпня 1920 року в містечку Вокіґан (штат Іллінойс) і був наймолодшим серед трьох братів у родині шведської іммігрантки і Леонарда Сполдінґ Бредбері – телефоніста англійського походження. Своє друге ім'я Дуґлас отримав на честь зірки німого кіно – Дуґласа Фербенкса. Роки його раннього дитинства і становлення пройшли у Вокіґені в атмосфері любові великої сім'ї. Хлопчика заохочували до читання — чимало часу він проводив у місцевій бібліотеці.

Всесвітній день гуманітарної допомоги

Щороку 19 серпня з ініціативи ООН ми відзначаємо Всесвітній день гуманітарної допомоги. Він заснований Всесвітньою організацією охорони здоров’я та іншими міжнародними організаціями, що привертають увагу до ролі гуманітарних працівників і згадують тих, хто загинув або зазнав травм під час виконання життєво важливих обов’язків. Цей День відзначається відповідно до рішення Генеральної асамблеї ООН A/RES /63/139. Конфлікти, стихійні лиха та інші надзвичайні ситуації постійно загрожують життю і здоров’ю багатьох мільйонів людей. Під час цих криз тисячі відданих справі гуманітарних працівників з багатьох країн світу докладають зусилля для надання сприяння постраждалим людям, підтримки місцевих органів управління в доставці необхідної допомоги.

Ще декілька років тому в Україні мало хто знав про таку дату. Але віроломна війна, яку розв’язала росія проти нашої країни, все змінила.

6 серпня – Міжнародний день «Лікарі світу – за мир»

 

«Лікарі світу за мир» – це міжнародний день, який був запропонований організацією «Лікарі світу за запобігання ядерній загрозі». Він відзначається в річницю страшної трагедії – дня бомбардування японського міста Хіросіма (Hiroshima) 6 серпня 1945 року. Цей день служить нагадуванням про страшну трагедію, про роль лікарів в боротьбі за мир і в запобіганні війни в цілому. Ось уже понад 70 років, щороку 6 серпня о 8 годині 15 хвилин ранку японське місто Хіросіма завмирає – хвилина мовчання. Склавши руки біля грудей і нахиливши голови, люди похилого віку та молоді японці, матері і діти, вчителі та чиновники –  всі в ці хвилини думають про той страшний день 6 серпня 1945 року, коли на мирне місто була скинута атомна бомба.

Три життя Костя Буревія

 

 2 серпня відзначається 135 років від дня народження Костя Буревія  – українського письменника, публіциста, театрознавця. Справжнє ім'я – Костянтин Степанович Буровій. Народився 2 серпня 1888 року в селі Великі Меженки на Вороніжчині (Східна Слобожанщина) в українській родині. Освіту здобував самотужки; іспити за гімназію склав екстерном у Санкт-Петербурзі, де згодом навчався на Вищих комерційних курсах. У 1905 році вступив до загальноросійської партії есерів. Тричі був засуджений і засланий у віддалені райони Російської імперії. Від січня 1918 року входив до складу ЦК партії есерів, виступав проти узурпації влади більшовиками, був серед організаторів поволзького повстання. Після кількох арештів  припинив політичну діяльність.

30 липня - 205 років від дня народження англійської письменниці Емілі Бронте

 

Англійська поетеса, яка прославилася своїм єдиним романом – «Буремний перевал» – Емілі Бронте, сестра не менш знаменитих Шарлотти і Енн Бронте, народилася у графстві Йоркшир в сім'ї священника 30 липня 1818 року. Емілі була п'ятою дитиною з шести дітей родини Бронте. Коли вона втратила матір в 1821 році, і двох своїх старших сестер, вона разом з Енн, Шарлоттою та братом Бренуеллом стали згуртованою і унікальною командою. Вони не відвідували школу, у них не було друзів, вони жили в глухому селі. Ігровим майданчиком їм служили торфовища, які виднілися з відкритих вікон будинку, та їх власна фантазія. Емілі практично не мала можливості отримати освіту, на відміну від своїх сестер. Вона провела півроку в школі Clergy Daughters в селі Кован-Брідж, коли їй було 6 років; три місяці в Roe Head School, в містечку Дьюсбери, у віці 17 років; дев'ять місяців в пансіонаті Еже в Брюсселі у віці 24-25 років. Прогалини в освіті вона заповнювала, навчаючись вдома з тіткою Бренуелл і сестрою Шарлоттою. На відміну від інших дітей Бронте, Емілі була висока і міцна статурою. Вона була найбільш жвавим членом родини, проте, незважаючи на її прозорливість, у неї не було друзів.

Багатовікова історія українського державотворення

28 липня православна церква згадує дуже важливу подію - день, коли князь Володимир Великий охрестив Київську Русь. Офіційно це свято носить назву - День хрещення Русі-України. Воно було встановлено 25 липня 2008 року наказом президента України Віктора Ющенка. Дату обрали на честь вшанування пам'яті рівноапостольного князя Володимира Великого. Нажаль, невідомий точний день та навіть рік, коли відбулася ця подія. Однак більшість істориків вважає, що Київську Русь хрестили 988 року. З 2022 року Україна 28 липня відзначає День Української Державності. Запровадити нове державне свято, яке відзначатиметься у день хрещення Київської Русі-України, запропонував Президент Володимир Зеленський під час урочистостей з нагоди Дня Незалежності України. Тоді ж глава держави підписав відповідний указ про затвердження Дня державності.

Ернест Хемінгуей — американський письменник і журналіст

 

Ерне́ст Мі́ллер Хемінгуе́й (Ге́мінґвей)

 народився 21 липня 1899 року в містечку Оук-Парк в штаті Іллінойс (це було передмістя Чикаго). Його батько був лікарем, а мати займалася вихованням дітей. З дитинства батько прищеплював йому любов до природи, в надії, що син піде по його стопах, і вивчатиме природознавство з медициною. Мати майбутнього письменника наполягала на заняттях музикою і навіть змушувала його співати в церковному хорі. Як він сам пізніше зазначав, музичного таланту у нього зовсім не було. У 12 років хлопчик отримав у подарунок від дідуся однозарядну рушницю, про що запам’ятав на все життя. Дружба між Ернестом і дідусем зміцнилася, і він часто згадував його у своїх творах. Літературне покликання Хемінгуея виявилося ще в шкільні роки.

Письменник і видавець Ярема Гоян

 

11 липня минає 83 роки з дня народження  українського прозаїка, головного редактора видавництва «Веселка», заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Шевченківської премії, члена Спілки письменників України Яре́ми Петро́вича Гоя́на. Народився він 1940 року в селі Долішнє Залуччя, Снятинського району, Івано-Франківської області  у хліборобській родині. Ранні проби пера переросли згодом у справу всього життя.  Більше п’ятдесяти років Ярема Гоян плідно працював у царині українського слова. Розпочавши творчий шлях журналістом у районній газеті «Колгоспник» (тепер - «Голос Покуття»), пройшов велику школу в оволодінні мистецтвом слова: факультет журналістики Львівського державного університету ім. І.Я. Франка, редакції обласних і республіканських газет. Після закінчення університету служив у війську.

Розвиток навичок та професії майбутнього

У грудні 2014 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 15 липня «Всесвітнім Днем навичок молоді». Мета цієї щорічної події полягає в тому, щоб допомогти у вирішенні проблем безробіття сучасної молоді. Розвиток навичок є основним засобом молоді зробити плавний перехід до роботи. Мета цього дня — привернути увагу до важливості розвитку молоді в усьому світі, що, своєю чергою має сприяти вирішенню проблеми безробіття.  Адже за оцінками Міжнародної організації праці, молоді люди мають у три рази більше шансів стати безробітними, ніж дорослі. Кожна п’ята молода людина (а це близько 125 мільйонів), працює, але живе у крайній бідності (менш, ніж на $ 1 / день). Важливо й те, що проблема безробіття серед молоді сьогодні стосується і промислово розвинених країн, і країн, що розвиваються. За даними ООН, рівень безробіття серед молоді в три рази вище, ніж серед людей середнього віку.

ВАСИЛЬ ДІДЕНКО —ПОЕТ І ЛЮДИНА

 

25 червня — 26 річниця перепоховання поета на малій батьківщині.

Василь Іванович Діденко народився 3 лютого 1937 року в Гуляйполі у родині закріпачених у сталінському колгоспі Івана та Марії Діденків. Батько поета був механізатором, маму примушували безкоштовно (за трудодні) працювати дояркою в колгоспі, біля неї трудилася й Василева сестра Галина. Коли Василеві виповнилося 10 років, батьки переїхали у село Гаврилівка Херсонської області. З липня 1950 до березня 1958 його біографія була пов'язана з Погребищанським районом Вінницької області. Там юнак працював у батька помічником комбайнера. Вірші почав писати рано. 25 січня 1953 року в газеті «Вінницька правда» був надрукований його вірш «Я — п'ятнадцятирічний капітан».  У 1954 році, після закінчення Ширмівської середньої школи, вступив до Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, який  закінчив 1959 року.

8 липня в Україні святкують День родини

 

Державне свято України

Конституція - основний закон, який гарантує кожному громадянину країни свободи і права, а також визначає політичний устрій держави. День Конституції України - одне з найбільших державних свят. Припадає воно щорічно на 28 червня.Саме 28 червня 1996 року Верховна Рада прийняла Конституцію незалежної України. Тодішнім спікером парламенту був Олександр Мороз. Він побоювався, що не зможе зібрати достатню кількість депутатів, а тому наголосив - робота над документом триватиме, поки його не ухваять. Відбулося 24-годинне безперервне засідання, на якому проголосували та ввели в дію Конституцію України. Тоді за її ухвалення проголосував 321 депутат (потрібно було набрати щонайменше 300 голосів).Україна з усіх країн колишнього СРСР ухвалила нову Конституцію найпізніше - аж на п'ятому році незалежності.

14 червня — Всесвітній день донора крові

Всесвітній день донора крові заснований під егідою ООН у 2005 році на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я в Женеві. Саме цього дня в 1868 році австрійський лікар Карл Ландштейнер відкрив групи крові людини. Тема донорства завжди є актуальною, а під час воєнних дій — особливо, адже кров та її продукти це найважливіший ресурс для порятунку людського життя. По мірі того, як первісні люди почали усвідомлювати явища природи, вони переконувались в великому значенні крові в їх житті. Війна та мисливство доводили їм це щоденно. Підбитий птах, поранена тварина і людина, які втратили багато крові, помирали, і це спонукало замислюватися про тісний взаємозв’язок між життям і кров’ю. Погляди на кров як на джерело життєвої сили, привели до думки про можливість зцілення за її домогою від важких хвороб. Перші думки про застосування крові з лікувальною метою з’явилися задовго до нашої ери. Люди бачили в крові джерело чудодійної сили, шукали зцілення від тяжких хвороб.

Чистота нашої землі – у наших руках!

Традиційно Україна, як і увесь світ, 5 червня відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Цей день вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щорічно святкується в більш ніж 100 країнах світу.  Цього дня 1972 році в Стокгольмі відкрилася Конференція Організації Об’єднаних націй з проблем довкілля, на якій були присутні повноважні представники 113 держав. Наслідком її стало створення Програми ООН з довкілля (ЮНЕП).  Цьому передувала велика підготовча робота. Зокрема, 11 травня 1971 р. генеральному секретареві ООН надійшло звернення, яке підписали 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу. Вони попереджали людство про безпрецедентну небезпеку, що загрожує йому у зв'язку із забрудненням довкілля: «Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить із нами».

Захисти наше майбутнє

Уже традиційно 1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей – це  прекрасне свято радості та надії. Дорослі прагнуть, щоб діти зросли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край. Саме в дітях продовження роду людського й здійснення своїх мрій і сподівань на краще. Міжнародний день захисту дітей – це одне з найстаріших міжнародних свят. За однією із версій, у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у Цзе (Фестиваль човнів-драконів), яке якраз припало на 1-ше червня. Завдяки щасливому випадку цей день збігся із часом проведення «дитячої» конференції в Женеві. Рішення про відзначення Міжнародного дня захисту дітей саме першого червня прийняла Міжнародна демократична федерація жінок у листопаді 1949 року. Перший Міжнародний день захисту дітей було відзначено ще в 1950 році.

Діяльний письменник, мистецтвознавець, історик, критик, драматург

26 травня 1822 р. народився Едмон де Гонкур — французький письменник, відомий разом із рідним братом Жулем де Гонкуром як романіст, художній критик і мемуарист. Після смерті Жуля у 1871 році продовжив займатися літературною працеВидав декілька романів «Дівка Еліза» (фр. La fille Élisa, 1875), «Брати Земганно» (фр. Les frères Zemganno, 1879) — історія двох циркових акробатів; «Актриса Фостен» (фр. La Faustin, 1882) — історія, що ґрунтується на обставинах життя актриси Рашель (1821—1858). Крім того, він видав ілюстровані монографії про Утамаро (1891) та Хокусая (1896).За заповітом Едмона де Гонкура, складеним у 1896 році, в 1900 році було засновано «Ґонкурівську академію», і 21 грудня 1903 року була вручена перша Ґонкурівська премія. Похований на цвинтарі Монмартр.

 

На сторожі спокою та миру

Миротворча діяльність є одним із дієвих міжнародних механізмів врегулювання воєнно-політичних конфліктів, створення умов для нормалізації обстановки в конфліктних регіонах, відновлення та збереження миру. Збройні конфлікти впливають на всі сфери життєдіяльності держав, включаючи політичні, економічні, соціальні аспекти, екологію тощо, супроводжуються загостренням соціальних, міжконфесійних та міжетнічних відносин. Порушення системи державного управління призводить до глибокої економічної та соціальної кризи, хаосу у відповідній державі, генерує прояви тероризму і зростання організованої злочинності. Міжнародний день миротворців Організації Об’єднаних Націй був проголошений рішенням Генеральної асамблеї ООН від 11 грудня 2002 року. Саме того дня в 1948 році Рада безпеки ООН заснувала першу місію з підтримання миру. Відтоді було проведено понад 70 миротворчих операцій. За ці роки під прапором ООН пройшли службу понад 1 млн миротворців.Географія активних операцій переважно охоплює африканський континент та Близький Схід.

24 травня — День слов’янської писемності і культури

Панас Мирний говорив: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.» Щороку 24 травня відзначається День слов’янської писемності і культури. Свято встановлене згідно з указом президента від 17 вересня 2004 року та приурочене до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи. Брати Кирило і Мефодій народилися у ІХ столітті в грецькому місті Солунь у сім'ї воєначальника. Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької. Аби передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, він доповнив абетку новими буквами, запозиченими з глаголиці. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої склалися алфавіти багатьох слов’янських народів. Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Запровадження кирилиці стало величезним культурним зрушенням в історії слов’янських народів, адже сприяло поступовому формуванню у них власних мов, традицій, освіти й культури загалом. Брати проводили також просвітницьку діяльність: перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, зокрема Євангеліє та Псалтир, а також самі писали оригінальні твори і проповідували православ’я. Загалом Кирило і Мефодій переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років.  У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур. Входження праукраїнської етномовної території до слов’янської прабатьківщини спричинилося до того, що українська мова увібрала в себе значну частину праслов’янської мовної спадщини, яка в інших слов’янських мовах відображена меншою мірою або й зовсім зникла. У протоукраїнських діалектах протягом VІ—ІХ ст. виникло в різний час чимало інших специфічно українських або українсько-білоруських, менше — українсько-російських діалектних особливостей, деякі з них — під впливом інших мов. Цей процес тривав і в епоху Київської Русі, і в наступний період — від ХІV ст. і далі. У ході суспільно-економічного і культурно-політичного розвитку різних українських земель тривало дальше зближення окремих регіонів і консолідація їхнього населення, що завершилося утворенням української народності, а потім і нації. Сьогодні, на культурному фронті триває щоденна боротьба з рашистами щодо збереження українських культурних матеріальних та нематеріальних цінностей!